• Головна
  • Якими можуть бути умови досягнення миру між Росією та Україною? Кінець війни близько
03:49, Сьогодні

Якими можуть бути умови досягнення миру між Росією та Україною? Кінець війни близько

Прорив на переговорах між Україною та США, що відбулися у Джидді, дав надію на закінчення війни. Попри мовчання Росії, припинення вогню, на яке погодився Київ, зараз не видається неможливим. Але навіть досягнення перемир'я - не легке завдання, а на шляху до більш сталого миру перешкод буде ще більше. ВВС пояснює, чому.

Чи вигідне перемир'я Україні?

З одного боку, так: за півтора тижня після катастрофічної зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом Києву, здається, вдалося відновити конструктивний діалог з Вашингтоном. Результатом згоди України на 30-денне припинення бойових дій стало поновлення США військових постачань та обміну розвідданими.

В Києві раді цим домовленостям ще й тому, що кінцева заява, опублікована після переговорів у Джидді, дозволяє розбити наратив про те, що це Україна не хоче припинення війни, а саме про це постійно говорили в Кремлі, а з недавніх пір і в Білому домі.

Але, з іншого боку, згода на припинення вогню по всій лінії фронту - кардинальний відхід від принципів, яких Київ тримався протягом перших двох років війни: жодного перемир'я поки Росія не виведе війська з міжнародно визнаної території України.

Головним аргументом, яким Київ захищав свою позицію було те, що будь-яка пауза у військових діях лише дозволить Москві акумулювати сили для нових атак. Саме тому українська делегація приїхала в Джидду з пропозицією перемир'я лише "у повітрі та на морі".

Питання гарантій безпеки, тобто якогось захисту від того, що Росія не скористається паузою і не нападе з новою силою, так і залишилося відкритим.

Але Києву довелося піти на поступки, тому що керівництво США наполягало на тому, що розмова про такі гарантії може розпочатися лише після припинення вогню.

Переговори в Джидді

Переговори в Джидді

Автор фото,Salah Malkawi/Getty Images

Підпис до фото,Переговори зі США в Джидді допомогли Києву зняти напругу у відносинах із Вашингтоном, який вперше за тижні вимагав конкретних дій у досягненні миру від Росії. Але цей успіх поки не наблизив Київ до отримання гарантій безпеки, які українська влада вважає основою можливого врегулюванню

Володимир Зеленський не приховує: у бажання Володимира Путіна закінчити війну він не вірить.

"Але ми гратися з наративами про те, що це ми не хочемо закінчення війни, які розповсюджує по всьому світу Росія, не будемо… Я налаштований дуже серйозно. Для мене найважливіше – закінчити війну, і я хочу, щоб президент США це бачив", – пояснив свою згоду на американське формулювання президент України.

Зараз після того, як українці публічно погодилися на таке перемир'я, переконати підписатися під ним Росію стало завданням американських дипломатів.

Чи вигідне перемир'я Росії?

У Кремлі з цього питання закликали "не забігати вперед". За словами речника президента Росії Дмитра Пєскова, Москва "уважно вивчає" заяви за підсумками переговорів США та України і чекає подробиць від американської сторони.

У минулому Володимир Путін допускав можливість тимчасового припинення вогню - обидва рази на Різдво. Київ не сприймав ці пропозиції серйозно.

Але про тривале припинення вогню Путін висловлювався зі скепсисом - з тією ж аргументацією, що й керівництво України. "Варто зупинитися на тиждень - це означає дати противнику закріпитися на цих позиціях. Дати можливість перепочити й отримати необхідне обладнання, боєприпаси", - казав він.

За словами близького до Кремля джерела ВВС, російська влада вважає, що в нинішній ситуації перемир'я без будь-яких умов вигідне насамперед Києву: російські війська, хоч і з великими втратами, але просуваються й на Донбасі, й в Курській області.

Ось як співрозмовник ВВС пояснює логіку Москви: якщо війна зупиниться без поступок з боку Києва, то, щоб домогтися свого, Путіну, ймовірно, доведеться відновити бойові дії - і тим самим переконати союзників України в тому, що Росії не можна довіряти.

Але очевидні ризики має і пряма відмови від пропозиції: це ускладнить спілкування Росії та США, яке почало налагоджуватися після повернення до Білого дому Дональда Трампа.

Путін у Курській області

Путін у Курській області

Автор фото,KREMLIN

Підпис до фото,З початку березня Росія повернула контроль над кількома населеними пунктами в Курській області - 12 березня Путін особисто приїхав до регіону. Рухи на фронті будуть одним із головних факторів, що впливають на відповідь Росії на пропозиції про мир

В червні минулого року Володимир Путін перелічив основні умови для перемир'я - серед них виведення українських військ із Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей, причому в їхніх адміністративних межах, відмова України від вступу до НАТО, зняття з Росії санкцій.

Умовам Путіна суперечить і інша частина підсумків переговорів у Джидді — відновлення постачання американської зброї та передачі розвідданих Києву. Президент Росії багато разів критикував Захід за воєнну допомогу Україні та називав це причиною продовження бойових дій.

У середу агенція Bloomberg з посиланням на кілька анонімних джерел повідомила, що Путін може погодитись на тимчасове перемир'я з Києвом, але хоче включити до цієї угоди власні вимоги.

Однією з таких умов, за словами співрозмовника агенції, може бути припинення постачання зброї зі США до України. Інший співрозмовник сказав, що угода, досягнута між Києвом та Вашингтоном у Джидді, є "неприйнятною" для Кремля, оскільки її заздалегідь не обговорили з Росією.

Чи є план, що робити далі?

Росія та Україна кажуть, що зацікавлені у повноцінному закінченні війни, а не у короткому перепочинку. То що заважає сторонам розпочати роботу над великою мирною угодою?

Співрозмовник ВВС, близький до Кремля, зазначає, що зараз через відсутність прямого діалогу Москви та Києва, у тому числі за участю США та Європи, жодна зі сторін не має пропозицій щодо конкретного плану врегулювання, який був враховував позиції воюючих сторін.

"Потрібно писати драфти паперів. Це все потребує часу. Гарантії безпеки України? Треба сідати за стіл з українцями і обговорювати це, намагатися зрозуміти, які "червоні лінії" у Путіна. Нейтральний статус [України]? Теж треба сідати й обговорювати, - каже джерело ВВС. - А поки що жодного плану немає. Причому ні в кого - ані в американців, ані в європейців, ані в українців, ані в росіян".

Теоретично такі пропозиції з боку Росії міг би розробляти спеціальний представник Володимира Путіна, продовжує співрозмовник: "От американці призначили [Кіта] Келлога. Путін теж міг би когось призначити. Ці люди почали б щось говорити".

Але, за його словами, активна дискусія з цього приводу в Кремлі не ведеться. Немає такого спецпредставника й в України.

Зустріч США і Росії

Зустріч США і Росії

Автор фото,EVELYN HOCKSTEIN/POOL/AFP via Getty Images)

Підпис до фото,Відновлення діалогу Росії та США та контакти на вищому рівні поки не дали конкретних результатів ні в питанні закінчення війни в Україні, ні у перезавантаженні відносин Москви та Білого дому

Після переговорів США та Росії в Ер-Ріяді помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков казав, що Росія може сформувати окрему делегацію для роботи з американцями, але станом на сьогодні цього не сталося.

Чіткого плану поки що не можуть запропонувати і лідери країн Європи. Протягом минулого місяця вони провели кілька екстрених самітів - головна така зустріч відбулася в Лондоні.

Але, за словами європейського дипломата, обізнаного з ходом обговорення, поки що європейським союзникам України важко домовитися навіть між собою - наприклад, щодо гарантій безпеки для Києва.

Цього тижня президент Франції Еммануель Макрон закликав лише розпочати розробку плану гарантій для України.

Взятися за розробку великого проєкту врегулювання сторонам складно, зокрема, через характер війни, кажуть співрозмовники ВВС.

"Звичайно, головна проблема полягає в тому, що це дуже складні та політично чутливі питання. Щоб досягти угоди, країни, які вели жорстоку війну з неймовірним рівнем насильства, мають піти на складні компроміси. Це дуже важко", - розмірковує у розмові з ВВС Семюел Чарап, старший науковий співробітник дослідницької корпорації RAND.

Наразі ж, наголошує він, попри очевидні зміни в риториці ключових сторін - наприклад, США - війна триває, а Росія та Україна так і не вступили у прямий діалог між собою.

"Звичайно, протягом останніх тижнів змінилося багато чого, але в якомусь сенсі можна сказати, що поки що не змінилося нічого", - резюмує Чарап.

Про це в розмові з ВВС сказав і Джон Лаф, старший науковий співробітник Центру нових євразійських стратегій (NEST) і колишній представник НАТО в Москві. Нинішню стадію дипломатичних контактів він описав як таку, "що передує реальним переговорам".

За словами Лафа, діалог Білого дому з Кремлем поки що виглядає радше як спроба "задати тон" для початку діалогу та відновлення дипломатичних відносин, а не визначення реальних параметрів угоди, яка б поклала край війні.

"Коли Трамп говорить про мир, він говорить саме про припинення вогню. Проблеми [мирного врегулювання] – надто складні, щоб швидко з ними розібратися. Це просто неможливо зробити", - наголошує Лаф.

Припинення вогню, можливо, дозволило б розпочати переговори про те, як міг би виглядати план сталого врегулювання, продовжує експерт.

Але тривати вони можуть довго: "Оскільки ця війна і причини її виникнення такі складні, а сам конфлікт триває вже три роки і завдав величезних збитків, виникає безліч питань, пов'язаних із репараціями, замороженими активами та всіма цими речами. Вирішення цих питань може тривати місяці, якщо не роки".

Якими можуть бути гарантії України та поступки Москви?

Хорошим прикладом того, як сильно розходяться позиції сторін, – дискусія про можливе відправлення в Україну миротворців, що вже кілька тижнів триває в Європі.

Найактивніше цю ідею просувають Франція та Велика Британія. Теоретично готові приєднатися до місії й інші країни - наприклад, про це говорили Данія та Австралія.

При цьому, за словами європейського дипломата, ознайомленого з обговореннями на недавньому саміті в Лондоні, чимало країн-членів ЄС ставляться до цієї ідеї без надмірного ентузіазму.

"Склалося враження, що Лондон сподівався, що інші країни підхоплять його ідею відправлення миротворців і запропонують свою участь чи навіть якесь своє бачення. Але цього не сталося і не могло статися. У багатьох країнах Європи зараз непроста внутрішньополітична ситуація".

За словами співрозмовника ВВС, чимало країн ЄС побоюються, що ціною відправки військових до України може стати "політичний колапс чи хаос". "Мало хто готовий до різких рухів у такій ситуації", - наголошує дипломат.

Дональд Трамп на словах не заперечував проти європейських миротворців в Україні. Але наголошував, що США за жодних обставин не відправлять туди своїх військових.

З його заяв не зрозуміло, чи готова американська влада надати бодай якусь підтримку чи гарантії європейському контингенту - Financial Times стверджувала, що президентові Франції Еммануелю Макрону не вдалося отримати такі обіцянки від Трампа. Британський прем'єр Кір Стармер казав, що без американської підтримки миротворча місія була б неможливою.

Російська влада виступає різко проти ідеї з миротворцями - Москва кілька разів заявила, що не хоче бачити військових із країн НАТО біля своїх кордонів. "Місця для компромісу ми не бачимо. Ведеться ця дискусія з відверто ворожою метою", - заявив глава російського МЗС Сергій Лавров.

На думку колишнього представника НАТО в Москві Джона Лафа, дискусія про миротворців навряд чи матиме якийсь результат: "У певному сенсі це порожні погрози. І Європа, і Кремль розуміють, що США не дадуть гарантій безпеки такій місії".

На думку Лафа, єдиним прийнятним для Кремля варіантом могла б бути відправка спостерігачів, які б нагадували співробітників спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, яка працювала на Донбасі протягом 2014–2022 років.

Експерт RAND Семюел Чарап теж вважає ідею з миротворцями не надто перспективною - насамперед тому, що незрозумілою є мета потенційної відправки європейського контингенту.

"Якщо вони перебувають там, щоб захистити Україну, тоді це вже не миротворці", - пояснює він. Якщо ж такої мети у миротворців не буде, то незрозуміло, як саме це гарантуватиме безпеку України.

Несподіваною відповіддю могла б стати поява на лінії розмежування китайських військових – можливо, у складі ширшої місії під мандатом ООН.

Серйозно і публічно поки що цей варіант не обговорюється, але він може мати низку переваг, говорив у розмові з ВВС китаїст з Берлінського Центру Карнегі Олександр Габуєв.

Так, жодна зі сторін конфлікту не наважиться атакувати цих миротворців, побоюючись зіпсувати стосунки з Пекіном. До того ж, до невідновлення війни буде прив'язаний престиж особисто Сі Цзіньпіна, для якого така місія стане ще й способом покращити відносини Китаю з Європою.

"Компроміс не буде повністю влаштовувати ані одну, ані іншу сторону, але вони могли б з ним жити", - каже Габуєв.

Стармер, Макрон і Зеленський

Стармер, Макрон і Зеленський

Автор фото,Justin Tallis - WPA Pool/Getty Images

Підпис до фото,Європейські лідери обіцяють Україні підтримку і намагаються довести, що мають право брати участь у переговорах щодо безпеки на континенті. Але поки що не можуть остаточно домовитися навіть між собою

На думку Чарапа, реальною гарантією безпеки могла б бути угода, укладена на кшталт домовленостей між США та Ізраїлем під час переговорів про мир з Єгиптом у 1975 році. Тоді Вашингтон допоміг досягти припинення вогню і пообіцяв Ізраїлю, що "вчинить дії щодо виправлення становища", якщо Каїр порушить перемир'я.

З цим погоджується і співрозмовник ВВС, близький до Кремля. За його словами, подібна угода влаштувала б Володимира Путіна значно більше, ніж потенційна присутність озброєного європейського контингенту в Україні. Він нагадав, що схожі гарантії Україні обговорювалися і під час російсько-українських переговорів навесні 2022 року (їхнім результатом стало Стамбульське комюніке).

Але тоді країни, яких Україна хотіла б бачити гарантами своєї безпеки, без ентузіазму дивилися на перспективу підписатися на потенційну війну проти Росії. Чи змінилася їхня позиція за три роки великої війни, невідомо.

Під час недавнього візиту до Лондона Володимир Зеленський заявив, що найкращою гарантією безпеки України стала б "сильна армія". Джон Лаф, колишній представник НАТО в Москві, погоджується з цим - за його словами, найкращим інструментом стримування задля збереження миру залишається зміцнення Збройних сил України та створення ліній оборони.

Українські військові

Українські військові

Автор фото,TETIANA DZHAFAROVA/AFP via Getty Images

Підпис до фото,Російська влада, за словами джерела BBC, вважає, що в нинішніх умовах перемир'я вигідне, скоріше, Україні

Європейські лідери обіцяють продовжувати військову підтримку Києва незалежно від позиції США. Але незрозуміло, чи це влаштує Кремль, який як мінімум на початку вторгнення вимагав значного скорочення чисельності української армії і називав "демілітаризацію" України однією зі своїх головних цілей.

Питання, на які компроміси готова піти Росія, теж залишається відкритим. На нещодавній зустрічі із членами сімей учасників війни Володимир Путін пообіцяв, що Росія "не віддасть свого" в Україні.

Дональд Трамп загрожує Москві посиленням санкцій, якщо та не піде на поступки. Але яких саме поступок, окрім припинення вогню, Вашингтон чекає від Кремля, невідомо. Почасти це пов'язано з тим, що зараз взагалі незрозуміло, чого нова американська адміністрація очікує від відносин із Москвою.

"Яка мета США – нормалізація відносин із Росією? І в цьому випадку припинення вогню треба сприймати як сходинку на шляху до цієї мети? - міркує Семюел Чарап. - Чи мета полягає саме в зупинці бойових дій, а нормалізація відносин - це спосіб досягти цієї зупинки? Ми просто не знаємо відповіді на це питання".

Інформує bbc.com

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Останні новини
live comments feed...