У домашніх кішок мозок менший, ніж у диких. І в цьому винні люди

За останні 10 тис. років розмір черепа домашніх улюбленців зменшився, а разом з ним – і об'єм мозку. У новому дослідженні стверджується, що це вплив «синдрому одомашнення». У роботі, опублікованій у журналі Royal Society Open Science , вчені повторили дослідження обсягів черепів домашніх кішок, опубліковані у 1960-х та 1970-х роках. Автори хотіли оновити дані, порівнявши домашніх кішок із африканською дикою кішкою, яка, як підтвердили генетичні дослідження, є найближчим живим предком сучасних тварин. Отримані дані показали зменшення розміру черепа на 25% у тварин у порівнянні з африканськими та європейськими дикими видами.

«Наші дані показують, що домашні кішки дійсно мають менший об'єм черепа (має на увазі менший мозок) порівняно з обома європейськими дикими кішками (Felis silvestris) і дикими предками домашніх кішок, африканських диких кішок (Felis lybica), підтверджуючи більш ранні результати. Крім того, ми виявили, що у гібридів домашніх кішок та європейських диких кішок обсяг черепа знаходиться між обсягами черепа двох батьківських видів», - сказано у публікації.

Отримані дані не означають, що мурлики дурніші за своїх родичів. Згідно з однією з гіпотез, це показує, що в ході приручення у домашніх тварин міг ненавмисно змінитись спосіб розвитку мозку. Ці зміни, ймовірно, починаються, коли тварина є ще ембріоном і тільки починають розвиватися клітини нервового гребеня. У хребетних вони відіграють ключову роль розвитку нервової системи.

«Селекція на приручення при одомашнюванні тварин могла викликати придушення міграції та проліферації клітин нервового гребеня, що призвело до зниження збудливості та страху. Це може також викликати корельовані зміни морфології, реакції на стрес та розмір мозку», — зазначили дослідники.

Одомашнення справило значний вплив на еволюцію не лише кішок. Зміни об'єму черепа були виявлені в інших видів, приручених людьми, включаючи овець, кроликів, собак і багатьох інших.