"Україна перестала бути найбіднішою в Європі"

ВВП на душу населення досяг середини світового рейтингу

У 2022 році курс гривні буде стабільним завдяки виваженій політиці Нацбанку, а ось ціни залежатимуть він вартості енергоресурсів та світової інфляції.

Про це розповів радник президента України Олег Устенко.

Яким буде курс гривні?

"Ми знаходимося в магістральному русі, де гривня буде знаходитися у відносно стабільній ситуації. Що буде цьому сприяти. В нас достатньо великі золотовалютні резерви, перевищують 30 мільярдів доларів. За прогнозами на наступний рік, це буде навіть більше ніж 30 мільярдів. Це достатньо для того, щоб покривати більше ніж 4 місяці нашого критичного імпорту. Вважається, що 3 місяці – це стабільна ситуація…”, — розповів радник президента.

Він додав, що сприятимуть курсу значні надходження експортерів, особливо аграрних. Також додатково поліпшувати ситуацію з гривнею будуть надходження від прямих іноземних інвестицій і реінвестувань, буде можливість отримати кошти від міжнародних фінансових інституцій.

“Курс може знаходитися в межах біля 27 гривень на кінець наступного року", — резюмував він.

Що буде з цінами?

Економіст зауважив, що Інфляція збільшується у всьому світі і в Україні інфляція – це, більше, так звана "імпортована інфляція". Інфляція в європейській зоні збільшилася, а у Сполучених Штатах вона знаходиться на рекордних майже 7 %.

“В Україні енергоносії впливають дуже суттєво на вартість нашого споживчого кошику. Приблизно 25 % споживчого кошику напряму залежить від вартості енергоносіїв. Вся решта продукції, яка там є – вона теж залежить від енергоносіїв. Теж правда, що приблизно 5-10 % собівартості продукції займає саме вартість енергоносіїв. Я вважав би, що інфляція буде знаходитися в межах 7 %. Національний банк, вони виставляють інфляцію плюс-мінус 2 % від 5 %. Тобто, якщо 7 % – це, в принципі, попадає в ту шкалу, яка в них є з точки зору таргетування інфляції. Тим не менш інфляція 7 % – це все одно велика інфляція", — пояснив Устенко.

Він наголосив, що тут дуже важливо ретельно стежити за доходами громадян. Щонайменше всі доходи мають зростати на рівень інфляції.

"Якщо, скажімо, в наступному році економічне зростання 3,8 %, а інфляція 7 % – це означає, що доходи населення мають зростати більше, ніж на 7 %, але менше, ніж на 10,8 % – в цій межі. Або, якщо є можливість створювати додаткові імпульси для зростання продуктивності праці і відповідно до більшого зростання економіки... Я б очікував, що інвестиційна активність буде покращуватися в наступному році, а це створює умови для так званого довгострокового економічного зростання. Чому для нас це важливо? Країни, які бідні, мають ефективно боротися з бідністю лише за умов зростання економіки від 5 % на рік", — додав радник.

На якому рівні добробут українців?

За словами Устенка, середня заробітна плата в реальному вираженні (те, наскільки вона зростала за мінусом інфляції) збільшилася приблизно в межах 5 %. І це навіть трішки більше, ніж зростала економіка

“Вперше в цьому році наш ВВП на душу населення буде 5 тисяч доларів. А якщо ви подивитесь за паритетом купівельної спроможності – це більше, ніж 17 тисяч доларів, тобто, скільки ти можеш реально купити товарів на ці кошти... Тому ми вже далеко не бідна, не найбідніша країна в Європі. Ми вже відносимося до категорії країн, які знаходяться десь посередині. Якщо ви подивитеся світові рейтинги, ви побачите, що наприкінці цього року ми знаходимося чітко посередині розподілу ВВП на душу населення. Майже 100 країн мають показники ВВП на душу населення гірші, ніж в нас", — резюмував він.