Податки і ще раз податки, що очікувати Таращанському бізнесу

Стягнення непомірних податків - це шлях, який викликає розбій та збагачення ворога, що призводить до загибелі держави. Сунь-Цзи

Сьогодні Таращанщина аграрний регіон. Чимала кількість агропідприємств від великих господарств до одноосібників буде страждати від нововведень в першу чергу. Якщо провести паралель між податковим законом та продажем землі, то багато чого можна зрозуміти. Але зараз мова піде про законопроєкт 5600.

Новий 2022 рік ще не розпочався, а вже всі в розпачі від нього. Під чергову порцію локшини на вуха, якось тихо пройшла новина, щодо чергової податкової реформи. Майже кожного року, ближче до його закінчення, законодавець вносить значні зміни до Податкового кодексу України. Як показує практика, такі зміни більше посилюють податковий тиск на реальний бізнес, аніж спрощують життя.

2021 рік не став виключенням. Не встиг бізнес оговтатись від наслідків пандемії, як законодавці вирішили зробити для нього ще один подарунок. 30 листопада 2021 року, не зважаючи на великий резонанс та відкриті занепокоєння з боку бізнес-спільнот, Верховна Рада України прийняла законопроєкт 5600.

Зміни торкнуться майже кожного, а найбільше постраждає агробізнес. Отже, основні зміни, які нам можна очікувати:

1. Запроваджено мінімальне податкове зобов'язання для сільгоспвиробників.

Законодавець продовжує «затягувати гайки» для сільськогосподарських виробників. Однією з новел є введення мінімальної величини податкового зобов'язання з плати податків, зборів і платежів. Тепер сільгоспвиробники, які здійснюють виробництво та реалізацію власної сільськогосподарської продукції та/або користуються земельними ділянками, віднесеними сільськогосподарських угідь, зобов'язані сплачувати податки від такої діяльності на рівні загальної суми, яка не може меншою від МПЗ. При цьому неважливо, чи використовуються така земельна ділянки за призначенням.

Законодавець навіть затвердив формулу, відповідно до якої, МПЗ не може бути меншим, ніж 4% нормативно-грошової оцінки відповідної земельної ділянки. А це означає, що якщо сума податкових зобов'язань у сільгоспвиробника є меншою, ніж 4% від НГО земельної ділянки, то останній зобов'язаний сплатити різницю між такими сумами.

Важливо відмітити, що МПЗ поширюється тільки на земельні ділянки, які знаходяться за межами населених пунктів. Законодавець також передбачив право на звільнення від сплати МПЗ фізичним особами, яким не було вчасно вручено відповідне податкове-повідомлення-рішення про сплату платежу.

2. Розмір земельної ділянки при звільненні від оподаткування продажу с/г продукції не має значення.

Зміни, що теж безпосередньо стосуються фермерів, представників малого бізнесу, які здійснюють господарську діяльність на власних земельних ділянках. Тепер дохід від продажу с/г продукції (крім тваринництва), який перевищуватиме за звітний рік 12 розмірів МЗП, тобто, у 2021 році - 72 000 грн., а у 2022 - 78 000 грн., буде оподатковуватись ПДФО у розмірі 18% та 1,5 % військового збору.

Фізичні особи, які вирощують на власних земельних ділянках продукцію для подальшого продажу, незалежно від їх розмірів (як є на сьогодні), та планують у подальшому реалізувати такі продукти, звільняються від оподаткування лише у випадку отримання протягом року доходу від торгівлі менше, ніж 12 МЗП, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року. У разі перевищення, платник податків зобов'язаний включити таку суму до загального оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік, подати декларацію та самостійно сплатити податок.

Законодавець, фактично, вирішив боротись з доходами фермерів, які, на думку податківців, чомусь не мають бути вищими за одну МЗП на місяць.

3. Розширено повноваження контролюючих органів.

Жодна податкова реформа не проходить без розширення повноважень для податківців. Варто відмітити, що найбільш одіозні пропозиції все ж були відхилені, але залишити податківців зовсім без «солоденького» законодавець не зміг.

3.1. Податківцям знову удосконалюють улюблену зброю - запити в порядку статті 73 ПКУ, які частіше всього використовуються не за їх цільовим призначенням, а як можливість для призначення та проведення податкових позапланових перевірок.

І тут законодавець знову допомагає, адже тепер податковий орган може надіслати письмовий запит платнику про подання інформації, якщо із аналізу податкової інформації було встановлено факти, які можуть свідчити про порушення податкового законодавства. Кажучи простою мовою, тепер будь-які припущення податківців можуть стати прекрасною підставою для проведення позапланової податкової перевірки.

Якщо попередня редакція норми хоч якось зобов'язували контролюючий орган фантазувати над начебто виявленими фактами, то тепер навіть фантазувати законодавець від податкової не вимагає.

Щоб не ображати і платників, законодавець закріпив за ними право не надавати запитувану інформацію, якщо вона надавалась за попередніми запитами податкової.

3.2. Як платник податків, так і контролюючий орган, отримали право на відкрите застосування технічних засобів із метою фіксації фото-, відео-, звукозапису, а також їх використання для підтвердження правомірності своєї позиції у разі судового оскарження.

3.3. Законодавець вирішив стимулювати платників податків через заборону виїзду за кордон керівників компаній, які мають податковий борг понад 1 мільйон гривень. Податковий орган наділяється правом звернення до суду для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи-боржника чи постійного представництва за межі України у разі несплати протягом 240 календарних днів суми податкового боргу. Таке обмеження буде знято лише у випадку погашення боргу, зміни керівника або початку судової процедури по справі банкрутства.

Передбачено створення Реєстру керівників платників податків- боржників, до якого потраплятимуть усі, за ким суд визнає податковий борг, а для цього достатньо рішення контролюючого органу. Своєю чергою суд буде розглядати такі звернення за спрощеною процедурою.

З відкритих джерел відомо, що заборгованість понад 1 мільйон гривень мають приблизно 6 тисяч компанії, а отже їх керівникам потрібно вже готуватись по потенційних обмежень.

4. Оподаткування виплат від утворень без статусу юридичної особи.

Не залишили поза увагою і доходи фізичних осіб, отриманих від утворень без статусу юридичних осіб (фонди, трасти тощо).

В ПК України додано окремий пункт 170.111, який визначає порядок оподаткування виплат, отриманих від трастів, фондів, партнерств тощо. Виплати від таких утворень будуть оподатковуватись за ставкою 9% у разі дотримання наступних умов:

1) трасти, фонди, партнерства тощо здійснюють такі виплати у зв'язку з розподілом прибутку, або його частини, на користь його учасників, партнерів, засновників, довірителів, бенефіціарів, вигодоодержувачів (вигодонабувачів) тощо;

2) такі утворення відповідно до документів мають право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів, бенефіціарів, вигодоодержувачів (вигодонабувачів) тощо;

3) вони не є контрольованими іноземними компаніями.

Якщо усі умови дотримані, отримувач виплат оподатковує усю суму ПДФО у розмірі 9% та подає річну податкову декларацію за відповідний звітний період із відображенням таких виплат.

5. Встановлено сплату 18% податку від продажу третього та наступних об'єктів нерухомості.

Законодавець продовжує боротись зі схемами ухиленням від сплати податків через використання фізичних осіб, які часто застосовують представники будівельного бізнесу.

Право на звільнення від оподаткування доходу, отриманого один раз протягом звітного року від продажу нерухомості, залишається, як і право на оподаткування доходу від продажу другого об'єкту нерухомості в звітному році по ставці 5%.

Зміни стосуються подальшого продажу, який має ознаки так званої систематичності. А тому, третій і наступні продажі вже будуть оподатковуватись за ставкою 18% від чистого доходу, тобто, підлягатиме оподаткуванню різниця між ціною продажу та ціною купівлі такого об'єкту раніше. Якщо ж такі об'єкти (третій і наступні) отримані платником у спадщину, то дохід від їх продажу знову ж таки оподатковується за ставкою 5%.

Оподаткування лише чистого доходу від продажу нерухомості можна вважати справедливим, адже чим більша буде різниця, тим більше потрібно буде сплачувати податок. Фахівці із нерухомості запевняють, що на ринок нерухомості така норма не вплине суттєво, однак час покаже.

6. Порядок списання збитків великими платниками.

Зміни торкнулись і платників податку на прибуток підприємств у частині перенесення збитків на наступні періоди. У чинній редакції ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму збитків минулих періодів до повного їх погашення, тобто для платників немає обмежень щодо можливості врахування збитків при визначенні суми податку на прибуток.

Великі платники податків матимуть право зменшувати свій фінансовий результат лише на частину суми від'ємного значення об'єкта оподаткування. Їм пропонується враховувати збитки попередніх періодів до повного їх погашення, але не більше ніж на 50% непогашеної суми кожного року. У випадку, якщо непогашена сума збитків за минулі періоди становить не більше 10% позитивного значення об'єкта оподаткування певного податкового періоду, то платник може врахувати таку суму у повному обсязі.

Тобто, якщо сьогодні великі платники ще можуть переносити збитки попередніх періодів у повному обсязі на наступні роки до повного їх погашення та зменшувати суму податку, то, починаючи з 2022 звітного року, податок на прибуток буде розраховуватися із врахуванням лише 50% збитків за попередні періоди. Це призведе до збільшення сум податку на прибуток підприємств, що сплачуватиметься великим бізнесом.

7. Змінено окремі правила щодо ПДВ.

Із важливого: був скорочений до 365 календарних днів строк реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, який на сьогодні становить 1095 днів з дати складання такої накладної. Так само право на включення до податкового кредиту суми ПДВ на підставі зареєстрованих податкових накладних/розрахунків буде зберігатись протягом 365 днів (а не 1095).

Крім того, передбачено, що базою оподаткування у разі постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування податку на додану вартість. Крім того, оподатковуватись ПДВ буде лише перше постачання таких товарів на митній території України, а операції із другого та наступного постачання вказаних товарів законодавець звільнив від оподаткування ПДВ.

Пільгою будуть користуватись і операції із постачання інвестиційного золота, зокрема, його ввезення у вигляді сертифікатів розподіленого чи нерозподіленого золота, або золота, яким торгують на золотих рахунках тощо, також послуги агентів, які беруть участь у постачанні інвестиційного золота своєму довірителю та послуги, пов'язані з виробництвом інвестиційного золота.

8. Зміни щодо сплати земельного податку.

Законодавець знову пропонує повернутися до терміну «плата за землю», включивши до нього і земельний податок, і орендну плату.

Законопроектом розширено перелік підстав, за якими контролюючий орган, зможе нарахувати земельний податок. Серед них: інформація із Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державних актів на землю, сертифікатів на право на земельні частки (паї), рішень органів місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), а також відомості із правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельну частку (пай). Проте для нарахування податку на підставі виданих землевласникам/землекористувачам документів, вони повинні їх надати до контролюючого органу. Звірка даних щодо земельних ділянок платника податків зможе проводитися не лише за місцезнаходженням майна, а і за місцем реєстрації платника податку у контролюючих органах.

Загалом законопроект № 5600 запроваджує багато суттєвих змін стосовно порядку оподаткування в Україні. Це і введення нового «мінімального податкового зобов'язання», і оновлений порядок розрахунку рентної плати, і зміни, пов'язані із сплатою податку на прибуток, ПДВ та акцизного податку.

Проте введення таких положень за місяць до початку бюджетного року повністю суперечить одному із основних принципів податкового законодавства - принципу стабільності, який забороняє вносити зміни до елементів податків та зборів пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти такі норми.

Але ж все-таки залишається надія, що Президент не підпише цей Закон.

За матеріалами Ligazakon.net