Демографічна ситуація в об’єднаній Таращанській громаді та деякі прогнози

Демографічна ситуація в об’єднаній Таращанській громаді та деякі прогнози.

В останні два-три десятиліття в Україні спостерігається бурхливе політичне життя, яке періодично активізується та загострюється, відбуваються трансформація політичної системи, економіки та значні соціальні зміни, зокрема велике розшарування суспільства за майновим і фінансовим статусом (цензом). Реформи – як проголошені владою, так і самовільні суспільні зміни, які вже відбулися в Україні, неоднозначно позначилися на пересічних громадянах, не всі з них змогли адаптуватися до цих змін і, часто, не по своїй вині.

Як же зміни позначилися на українському народі – як сукупності всіх громадян України, якщо розглядати народ як єдиний соціальний організм, який відтворюється в наступних поколіннях та передає їм свою мову, традиції, звичаї й культуру? Народ – це сукупність всіх громадян, основний стратегічний ресурс держави і кількісні та якісні зміни в такій сукупності вивчає та аналізує демографія.

То ж яке майбутнє матиме наша Україна і чи буде це майбутнє українським? Спробуємо дати відповідь на це, зовсім не риторичне, запитання з допомогою демографічних даних.

Демографія — наука, що вивчає процес відтворення в нових поколіннях, склад, фізичне переміщення (міграцію) населення та закономірності його розвитку. Це в свою чергу допомагає визначити темпи, пропорції та перспективи економічного розвитку як всієї країни так і кожного окремого регіону, розмір дохідної частини бюджету, яка залежить від чисельності робочої сили, рівня її економічної активності, освіти та кваліфікації. Зокрема обсяги промислового виробництва та споживання, їх зміни, також великою мірою визначаються чисельністю населення, його віковою, освітньою, професійною та соціальною структурами.

Остання з реформ так званої "децентралізації" в якості основної мети припускає створення за рахунок змін у податковій політиці, перерозподілу бюджету, об'єднання таких громад (районів), які були б, в основному, фінансово самодостатніми, тобто могли б існувати без дотацій на освіту, охорону здоров'я та місцевих органів влади від центральних органів влади.

Тому важливо було б подивитися на динаміку (зміни) населення Таращанщини з оцінкою перспектив його самодостатнього існування в майбутньому.

Аналіз і демографічний прогноз на майбутнє є фундаментом усіх подальших економічних розрахунків, стратегією розвитку держави (чи регіону) та й, по великому рахунку, визначення можливих загроз її існуванню.

На рис. 1 зображена зміна чисельності населення Таращанського району з 1991 по 2020 рр. згідно офіційних данихГоловного управління статистики у Київській області.

Чисельність населення Таращанського району за останні три десятиліття зменшилася з 40900 осіб в 1991 р. до 26559 осіб в 2020 р. тобто на 35,1 %. А як загальновідомо втрати людського капіталу загрожують прогресивному суспільному розвитку та істотно впливають на економічний, інтелектуальний та військовий потенціал країни. Надмірне скорочення населення несе загрозу для соціально-економічної, фінансової та політичної стабільності в країні.

Не зважаючи на певні випадкові коливання статистичні дані за 29 останніх років задовільно описуються рівнянням прямої лінії (лінійною функцією), наведеним на графіку, а саме:

Кількість населення = -533,9092×рік+1104526,5657 з похибкою, що не перевищує 3,5 %.

Якщо спрогнозувати (екстраполювати) наведену вище залежність на найближчі десятиліття, то можна отримати за гіпотетичним прогнозом (див. табл.), що до 2050 р. населення громади скоротиться ще на 62 % в порівнянні з 2020 р., а вже в 2068 р., тобто всього через 47 років, з території району зникнуть останні 400 корінних мешканців. Це прогнозні розрахунки, які базуються на наявних зараз трендах.Гіпотетичний прогноз зміни чисельності населення об’єднаної Таращанської громади

Звичайно, цього в будь-якому випадку не станеться, хоча б за рахунок значного посилення механічної імміграції з інших країн з значно вищою щільністю і народжуваністю населення, де кліматичні умови, запаси ресурсів (зокрема питної води та сільськогосподарських земель) менші, а забруднення навколишнього середовища внаслідок перенаселення значно більші ніж в Україні. Це країни центральної Африки, центральної та південно-східної Азії, а, можливо, й Близького Сходу.

Які ж причини депопуляції населення в бувшому Таращанському районі?

Причинами є зменшення народжуваності, приблизно стабільний, в абсолютних цифрах, рівень смертності та, внаслідок цього, зменшення природного приросту населення. Лауреат Нобелевської премії з економіки 1998 р. Амартія Сен назвав смертність ключовим критерієм успішності розвитку країни. Смертність є віддзеркаленням здатності суспільства до трансформації наявних економічних ресурсів у найбільш важливий продукт — здоров'я нації.

Згідно офіційних даних Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Київській області у 1991 році в Таращанському районі народилося 443 дитини, а в 2020 році лише 142 дитини (у 2019 – 176 дітей), тобто відбулося значне зменшення народжуваності на 68 %. В 1991 році в районі зареєстровано 709 смертей, в 2019 році померло 616 осіб, а в 2020 р. вже 641 особа, незважаючи на зменшення загальної чисельності населення на 35,1 %.

В демографії прийнято порівнювати темпи зростання (зменшення) чисельності населення користуючись відносними величинами. Для цього абсолютні показники народжень і смертей ділять на середню чисельність жителів регіону в цьому проміжку часу і визначаютькількість народжених, померлих та природний приріст у розрахунку на 1000 осіб населення (така одиниця називається проміле, тобто десята частина відсотка і позначається символом ‰). Їх називають відповідно коефіцієнтами народжуваності, смертності та природного приросту.

Як видно з рис. 2, природний приріст населення за останні три десятиліття весь час був від'ємний і знаходиться приблизно на одному рівні з незначними коливаннями, але за останні 6 років негативні тенденції зменшення природного приросту значно посилилися. За 2019-2020 рр. коефіцієнт приросту населення в громаді найменший за всі попередні 30 років.

Коефіцієнтнароджуваності (середня лінія на рис. 2) з 2013 по 2020 р. стрімко знизився в два рази (з 11,12 до 5,29 на 1000 населення). Це є дуже тривожним негативним явищем минулих семи років, така народжуваність не забезпечує навіть просту відтворюваність населення.

В той же час смертність в районі (верхня крива на рис. 2) коливається в межах 20…25 чоловік на 1000 населення (тобто проміле), а за останні чотири роки коефіцієнт смертності невпинно зростає.

Смертність на Таращанщині (20…25 ‰) перевищує середньо українські показники 15,3 ‰ (проміле) – а, Україна свою чергу, за коефіцієнтом смертності населення (15,3 ‰), випереджає всі країни Європи, входячи в десяткукраїн з найвищими у Європі показниками смертності. Навіть найближчі сусіди мають нижчі показники: Болгарія (14,3 ‰), Білорусь (14,2 ‰), Російська Федерація (14,2 ‰), Латвія (13,3 ‰), Угорщина (13,0 ‰), Литва (12,6 ‰), Естонія (12,0 ‰), Румунія (12,0 ‰), і навіть Молдова (11,8 ‰).

Негативні тенденції з демографічної статистики зберігаються і в нинішньому 2021 році. За даними улюбленої багатьма містянами щотижневої (раніше районної) газети «Таращанський край» демографічні статистичні дані за поточний 2021 рік наведені в таблиці.

Загальна світова тенденція зміни чисельності населення полягає в її експоненціальному зростанні протягом останніх кількох десятиліть. Але схожі з Україною тенденції депопуляції існують і в багатьох інших розвинених, зокрема європейських, країнах світу, які обумовлені підвищенням добробуту, покращенням рівня життя, поступовим переходом до малодітної сім'ї, що пов'язано із підвищенням освітнього рівня громадян, відходом від патріархальних традицій, зменшенням гендерної нерівності та зростанням участі жінок у суспільному виробництві.

Але причини депопуляції в нашій країні зовсім інші – це зміна суспільно-економічної формації, створенням олігархічної системи та моделі національної економіки в країні, величезна корупцією на багатьох рівнях державного управління, мляві і, в багатьох випадках, не достатньо обґрунтовані і продумані реформи в сфері охорони здоров'я громадян. Ці обставини багатократно посилюються триваючою соціально-економічною кризою, турбулентною політичною ситуацією в країні, військовим конфліктом на сході України та обумовлюють фінансово-економічні причини депопуляції, а саме: відносно низькі заробітні плати (порівняно з європейськими країнами) переважної частини працюючих громадян, високий рівень безробіття (особливо в депресивних регіонах), а також бажанням батьків забезпечити своїх дітей у майбутньому всіма необхідними потребами.

Як любив повторювати мій друг — корінний таращанин, великий патріот України і меценат Канівець Володимир Петрович, на жаль вже покійний, для того, щоб відчути смак моря, не потрібно випивати відро морської води — достатньо однієї краплини. Так і демографічний стан бувшого Таращанського району в основних рисах віддзеркалює стан всієї України в цьому контексті. Такий стан справ становить пряму загрозу всьому нашому суспільству і існуванню країни. З аналізу наведених статистичних даних стають очевидні суттєві суспільні загрози існуванню як самої української нації, так і держави України.

Без особливих пояснень зрозуміло, що визначальними чинниками у зміні демографічної ситуації в районі є:

1) створення в Таращанській громаді сучасних високооплачуваних робочих місць;

2) ефективне, якісне (в тому числі й високотехнологічне), за кращими світовими стандартами, своєчасне і доступне надання медичної допомоги населенню, впровадження новітніх медичних технологій та запровадження ефективних профілактичних стратегій в сфері охорони здоров’я.

Якщо наше суспільство бажає уникнути і ще й такої загрози своєму існуванню, то всі громадські та релігійні організації (а їх в бувшому Таращанському районі формально зареєстровано багато десятків), та й всі свідомі громадяни, повинні активно сприяти формуванню у населення оптимістичних настанов – репродуктивних, міграційних та всіляко роз’яснювати необхідність вести здоровий спосіб життя, тобто абсолютно відкинути тютюнопаління (як один з видів наркоманії, що вкрай негативно і згубно впливає на здоров'я), зменшити вживання алкоголю до доз, які медицина вважає відносно не шкідливими (а це в еквіваленті не більше 30 - 50 грам чистого спирту на добу), підтримувати фізичну форму та позитивний психоемоційний клімат у сім'ї. В противному випадку прогнози на середньострокову перспективу, тобто вже до середини 21 століття, для українського суспільства видаються вельми песимістичними.

Мета цієї замітки як мінімум показати, перед якими викликами стоїть наше суспільство. Ситуація, що склалася з демографічним станом вимагає усвідомлення всіма громадянами нашої спільної відповідальності перед нашими дітьми, внуками, майбутніми поколіннями та реальних дій.

Віталій Яцевський 25 вересня 2021р.