Трішки історії нашого краю

Історія нашого краю розпочалась, ще з часів Скіфської держави, про що свідчать стародавні кургани на околицях сіл Бовкун, Кирдани, Чернин. А також цінні археологічні знахідки – кіммерійський клепаний бронзовий казан та бронзова сокира доби пізньої бронзи. Та ще багато інших знахідок, котрі є доказом ранньодержавного утворення Київської Русі.

Історія сіл Ківшовати, Станишівки, Буди, тісно пов’язана з історією Козаччини. Потім край був центром адміністративних утворень Речі Посполитої та Російської імперії.

Привілеї містечка, Тараща отримала в 1722 році, а вже в 1791 році наш край отримав Магдебурзьке право. І в 1800 році до Таращі із П’ятигір було перенесено повітовий центр, який потім перейменували в Таращанський. В 1918 році після повітового з’їзду Рад, було проведено мобілізацію до партизанського загону, після чого у червні переріс в найбільше на Україні Таращанське повстання, загони якого стали основою Таращанського полку.

Не минула нашу землю чорна коса смерті у 1932-1933 роках, під час великого та нищівного голодомору. За даними Державного архіву Київської області та свідків тих страшних подій на Таращанщині померло понад 10 тисяч жителів.

У роки Великої Вітчизняної війни – більше 700 жителів взяли участь в партизанському русі, тисячі воювали на фронтах проти німецьких фашистських загарбників. За вірну службу та героїзм понад 7 тис. воїнів Таращанщини були удостоєні нагород, 4 – Герої Радянського союзу, 2 – повними кавалерами ордена Слави.

Відповідно до рішення Київської обласної ради про присвоєння статусу міста та відповідного рішення Таращанської міської ради народних депутатів трудящих згідно Протоколу № 19 від 14 жовтня 1957 року – Тараща відновила статус міста.

Багато талановитих людей народились в Таращанському краї, що прославились на всю країну та за її межами: Президент Академії наук СРСР, тричі герой Соціалістичної праці А. Александров, генерал армії Української Народної Республіки В. Сікевич, знаменитий конструктор авіадвигунів А. Люлька, Голова Верховної Ради України кількох скликань О. Мороз, доктор історичних наук В. Жебокрицький та багато інших.

Чимало пам’яток архітектури збереглося та території Таращанщини: каланча пожежного депо (середина ХІХ ст. м. Тараща), церква Олександра Невського (1748 р. с. Дубівка), Костел (кінець ХІХ ст. м. Тараща) та багато інших.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України « Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Київської області» № 715-р від 12 червня 2020 року, було утворено Таращанську міську територіальну громаду.

Сама Таращанщина складається з 35 населених пунктів ( м. Тараща, Села: Антонівка, Бовкун, Буда, Велика Березянка, Велика Вовнянка, Веселий Кут, Володимирівка, Дубівка, Калинове, Кирдани, Кислівка, Ківшовата, Косяківка, Красюки, Крива, Круті Горби, Лісовичі, Лукянівка, Лука, Маковецьке, Мала Березянка, Мала Вовнянка, Малоберезанське, Плоске, Потоки, Ріжки, Салиха, Северинівка, Станишівка, Степок, Улашівка, Червоні Яри, Чернин, Юшків Ріг ).

Всього територія Таращанської міської громади займає 75,8 тис. га. Загальна площа сільськогосподарських земель, що входять до адміністративно-територіальних одиниць 58,8 тис. га, ліси та інші лісо вкриті площі 11,2 тис. га, забудовані землі 2,5 тис. га, землі водного фонду 2,8 тис. га, інші землі 0,5 тис. га.

Земля нашої громади багата на різноманітні природні ресурси, чудові родючі чорноземи, вапнякові родовища, пісковики, глину, гіпсові родовища, поклади торфу. Наявна велика кількість ставків.

Природно-заповідний фонд займає в нашому краї чималу площу – 133,3 га. До них відносяться такі пам’ятні місця:

oБотанічна пам’ятка природи місцевого значення « Северинівський дуб»

oЛісовий заказник місцевого значення « Улашівська Дача»

oКомплексна пам’ятка природи місцевого значення « Мохове»

oЛандшафтний заказник місцевого значення « Ріжківські Яри»

Краєвиди, які чарують око. Тут і маленькі Карпати і прекрасні степи. Все це наш край. Наша гордість і втіха. Шануймо землю, котру кров’ю і потом відстоювали наші пращури.