Світові ЗМІ про божевільну промову Путіна, у якій він визнав «Л/ДНР»

Оголошуючи рішення визнати «Л/ДНР», Путін виступив із майже годинною промовою, у якій серед багатьох інших звинувачень та претензій:

• заявив, що "Україна, по суті, ніколи не мала стійкої традиції своєї справжньої державності", виникла «внаслідок більшовицької політики», а тому її «і в наші дні можна повною мірою назвати Україна імені Володимира Ілліча Леніна»;
• обрушився з низкою докорів, погроз та агресивних кепкувань на адресу країн Заходу, назвавши їх «так званим цивілізованим світом, єдиними представниками якого власноруч оголосили себе наші західні колеги»;
• фактично звинуватив у «розпаді історичної Росії під назвою СРСР» Горбачова, а також не приховуючи жалю заявив, що до цього призвели«історичні, стратегічні помилки лідерів більшовиків, керівництва КПРС»;
• озвучив низка прямих загроз на адресу України(серед них ремарка«Ви хочете декомунізацію? Що ж, нас це цілком влаштовує. Але не потрібно, що називається, зупинятися на півдорозі. Ми готові показати вам, що означає для України справжня декомунізація», а також фінал промови: «Від тих, хто захопив та утримує владу в Києві, ми вимагаємо негайно припинити бойові дії [хоча їх веде саме російська сторона]. Інакше вся відповідальність за можливе продовження кровопролиття буде цілком і повністю на совісті правлячого на території України режиму»).

  Путін також висловив упевненість, що в рішенні визнати «Л/ДНР» його підтримають громадяни Росії та всі патріотичні сили країни. А у відповідних указах він дозволив російській армії "здійснювати функції з підтримання миру" - ще до того, як російський парламент, як очікується, ратифікує «Договори про дружбу та взаємодопомогу» з квазіреспубліками.

  Через лічені години після звернення Путіна нові угруповання російських військ увійшли на українські території ОРДЛО — тепер уже офіційно.

  Повний текст промови Путіна доступний на сайті Кремля, НВ зібрав першу реакцію світових ЗМІ на його звернення, яке німецький таблоїд Bild назвав "божевільним" і «маячнею».

  ***

  The Guardian констатує, що промова російського президента була сповнена «утробної [visceral] люті щодо країни, яку він називає "братерським народом". «У своїх безладних ремарках Путін засудив рішення України піти геть від свого радянського минулого, представивши фактичне розчленування [країни] як покарання з його боку», — пише британська газета. Рішення про визнання «Л/ДНР» разом з абсурдним засіданням Радбезу РФ перед цим видання окремо називає одним з головних «поворотних» моментів за 22-річне правління Путіна в Росії, яке досі триває.

Ще до звістки про введення російських військ в ОРДЛО автор матеріалу припустив, що наступним кроком Путін«направить своїх військових для «захисту» цих регіонів, що може стати прелюдією до масштабнішої війни на сході України чи навіть повномасштабного вторгнення в країну» — і для чого можуть бути задіяні близько 150 тис. військовослужбовців, які російський президент стягнув до кордонів України.

Ще в одному матеріалі The Guardian пише, що визнання«Л/ДНР» «може або заморозити конфлікт на південному сході України, або розпалити його знову — залежно від реакції України та від того, чи Путін намагатиметься захопити нові території». Газета зазначає, що такий крок«здивував деяких аналітиків», адже може позбавити Путіна низку важелів впливу на Україну.

***

Німецький журналSpiegelприсвятив промови Путіна детальний розбір, відзначаючи його«дивні аргументи» на користь рішення визнати"Л/ДНР". Видання нагадує, що російський президент не пропустив нагоди звинуватити Україну в «геноциді» мешканців Донбасу. «Але що справді вразило в промові Путіна — так це те, що цей нібито „геноцид“ та бойові дії на Донбасі грали в ній не головну роль, — дивуються журналісти Spiegel. — Натомість він пустився в розлогу розповідь про історію української державності, яку вже інтерпретував із хворобливою своєрідністю у своєму есе влітку 2021 року».

Як і чимало інших ЗМІ, Spiegel особливо виділяє серед тез Путіна його слова про те, що Україна як держава нібито є якимось«продуктом СРСР та її засновника Володимира Леніна», і навіть буцімто самої Росії. Незалежність України, своєю чергою, президент РФ охарактеризував якпомилку Компартії при Михайлі Горбачові.

«Як не дивно, Путін також потонув в аргументах про високі ціни на воду в сусідній країні, про корупцію та відсутність там незалежних судів», — пише німецький журнал, додаючи: «Дивні теми для людини, яка стягнула величезну кількість військ до кордонів сусідньої країни і чиє телебачення намагається „задокументувати“ нібито український напад на Донбас за допомогою дезінформаційних кампаній». Spiegel наголошує, що Путін«не торкнувся ані того, ані іншого питання». "Ну і що тепер: геноцид чи ціни на воду?" — можуть запитати себе чимало глядачів", — наголошує видання на абсурдності мотивації, озвученої господарем Кремля.

Не менш безглуздим Spiegel називає і засідання Радбезу РФ, що передувало зверненню Путіна, «на якому Володимир Путін переклав відповідальність за своє рішення на плечі всього кола» керівних чиновників Росії. «Усі постійні члени [Ради Безпеки] — від міністра оборони до голови ФСБ та спікера Думи — були змушені робити заяви в індивідуальному порядку,  а ухильних відповідей Путін не допускав, — наголошує журнал. — Зустріч спеціально транслювалася на телебаченні, хоча зазвичай Рада безпеки збирається за зачиненими дверима. Засідання, яке часом скидалося на шкільний іспит, а іноді виглядало як політична імпровізація, мабуть, було записано заздалегідь».

Однак із цього засідання Ради безпеки журналісти Spiegel роблять три важливих висновки:

• по-перше, йдеться поки що про Донбас: принаймні офіційно зазіхання на інші частини України не озвучувалися, претензії здебільшого обмежилися невиконанням Мінських угод, які стосуються лише Донбасу;
• по-друге, визнання«Л/ДНР», «мабуть, є лише попереднім етапом приєднання Донбасу до РФ, навіть якщо Путін не сказав про це жодного слова», вважає німецький журнал, нагадавши про застереження Сергія Наришкіна та спробу Дмитра Козака торкнутися цієї теми на Радбезі;
• по-третє, "визнання, схоже, планувалося давно" - що випливає зі слова прем'єр-міністра РФ Михайла Мішустіна про те, що "ми багато місяців готувалися до можливої реакції на визнання«ДНР» та «ЛНР».

Головне ж, що залишилося несказаним на засіданні Радбезу і в промові Путіна — де Росія має намір проводити межі визнаних нею «республік», зазначає Spiegel. Журнал також із занепокоєнням констатує, що фактично«Путін завершив свій виступ загрозою війни». Цитуючи його слова з фінальної частини промови, видання пише, що, за версією Путіна, «Україна – територія, а не країна; її обране керівництво — режим, і навіть якщо стріляють лояльні до Москви сепаратисти, провина лежить на Україні». «Це ідеальні умови для подальшої ескалації за бажанням. Визнання"н ародних республік" було б тоді тільки першим кроком».

***

Німецький таблоїдBildпрямолінійніше назвав звернення Путіна"цілком божевільним". "Своїм зверненням-маячнею Володимир Путін дав усі сигнали про готовність до початку війни", - пише таблоїд. Видання нагадує, що президент РФ назвав Україну«колонією США», її керівництво — «маріонетковим режимом», а також усіляко заперечував наявність в України власної державної традиції.

***

The New York Timesзазначає, що у своєму зверненні Путін не лише визнав незалежність«Л/ДНР», але й фактично заявив, що вся Україна як країна була«створена Росією», а також«пригрозив владі України, що кровопролиття може продовжитися». «У своїй промові Путін виклав такі широкі аргументи проти України — описавши її прозахідний уряд як страшну загрозу для Росії та росіян — що, здавалося, він закладає основу для заходів, які виходять далеко за рамки лише визнання двох невеликих "республік", що відкололися", - пише NYT.

Видання наголошує, що завершальні слова майже годинної промови Путіна(«Вимагаємо негайно припинити бойові дії. Інакше вся відповідальність за можливе продовження кровопролиття буде цілком і повністю на совісті правлячого на території України режиму ») були по суті«погано завуальованою загрозою урядові Володимира Зеленського».

Окремо NYT констатує, що«прагнучи перекроїти кордони Європи після холодної війни і примусово повернути Україну на орбіту Москви, Путін намагається насправді зруйнувати структуру безпеки, яка допомагала підтримувати хиткий мир на континенті протягом останніх трьох десятиліть». Журналістів видання, як і увесь світ, вразив докладний перелік«історичних претензій» Путіна: «починаючи з тверджень про те, що Україна зобов'язана своєю державністю Радянському Союзу» і закінчуючи звинуваченнями в тому, що Україна відкинула спільне з Росією минуле і нібито потурала якимось американським амбіціям«послабити Росію», прагнучи задля цього приєднатися до НАТО.

«Окрім інтенсивного уроку історії — який би оскаржили багато українців, які відстоюють свою націю як країну з власною ідентичністю, — російський президент мало що сказав про свої наступні кроки. Наприклад, він не згадав той факт, що сепаратистські „народні республіки“ претендують на територію, яка приблизно втричі перевищує територію, яку вони контролюють зараз», — робить висновок NYT.

***

Журналісти американськогоCNNтакож почули в розлогій промові Путіна, яка включала пасажі про історію СРСР і УРСР, спробу«поставити під сумнів право України на самовизначення» — заради чого він «розкритикував зростання співпраці Києва із Заходом у сфері безпеки». CNN особливо відзначає темп подій 21 лютого: вже за лічені години після звернення Путіна російські війська почали заходити в ОРДЛО, а передувала промові російського президента«ретельно зрежисована і трансльована на ТБ зустріч Путіна з високопосадовцями», під час якого Москва вкотре звинуватила Київ«у скоєнні актів агресії». Це позапланове засідання Ради безпеки РФ CNN порівнює з театральною постановкою, зазначаючи, що воно відбулося«всього через кілька годин після того, як Білий дім оголосив, що президент США Джо Байден „в принципі“ згоден на переговори з Путіним за посередництва Франції».

***

Журнал Foreign Policy характеризує промову Путіна як«довгу, безладну, пронизану теоріями змови і брехнею». Видання пише, що викладене у ній рішення визнати«Л/ДНР» «знаменує собою значну ескалацію напруженості у відносинах між Заходом та Москвою, тоді як майже 200 тис. російських військовослужбовців стягнуто поблизу кордонів України». "Указ Путіна дає повноваження російським військовим будувати бази на українській землі, визнаній міжнародною спільнотою і на тлі глобального засудження", - зазначає FP.

Видання констатує, що негайне введення російських військ в ОРДЛО, «схоже, означає кінець дипломатичних зусиль щодо розрядки кризи, оскільки західні офіційні особи попередили, що визнання Росією цих регіонів означатиме кінець хиткої мирної угоди 2015 року».

«Західні високопосадовці поспішили засудити промову Путіна та рішення про визнання"Л/ДНР" як явне порушення міжнародного права, однак не стали називати це повномасштабним вторгненням в Україну, яке раніше пророкували звіти американської розвідки, - пише Foreign Policy. — Високопоставлений представник адміністрації США у розмові з журналістами на умовах анонімності сказав, що промова Путіна була   «атакою власне на ідею суверенної та незалежної України».

"Це було звернення до російського народу за схваленням війни", - додав цей чиновник.

Водночас FP розставляє акценти, які не залишають ілюзій для західного читача: видання зазначає, що промова Путіна була«пронизана погрозами», що він «хибно звинуватив Київ у спробі спланувати військовий напад на Росію та отримати ядерну зброю», а також«бездоказово заявив, що Україна підтримувала ісламістські терористичні угруповання».

Видання також зазначає, що указ Путіна про визнання« Л/ДНР» «знаменує серйозну невдачу» в дипломатичних зусиллях Заходу на найвищому рівні — особливо після того, як Байден раніше погодився ще раз зустрітися з Путіним.