«Зараз до інтеграції із заходом тяжіє 55-60% населення, а на схід орієнтовані 20-25%»
Війна на Сході та окупація Криму допомогла українцям побороти вольову амбівалентність. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів директор Інституту соціології Національної академії наук Національної академії наук Євген Головаха.
«Зараз до інтеграції із заходом тяжіє 55-60% населення, а на схід орієнтовані 20-25%, але не більше. Якби не було військових дій, українці ще не одне покоління перебували би в стані вольової амбівалентності. Вважаймо, що ми її подолали або майже подолали», – зазначає соціолог.
За йоло словами, складніше з раціональною амбівалентністю, бо тут – все ще плутанина. «У нас було, пригадую, таке опитування в 1990-х роках: ви за капіталізм чи за соціалізм? І чотири варіанти відповіді: за перше, за друге, проти капіталістів та соціалістів, а також – найцікавіший варіант – і за тих, і за тих. Цей варіант і зібрав найбільше прихильників… Аби не було війни, аби мені жилося добре. Це і є приклад того, як людина утримує в голові дві взаємовиключні ідеї. Якщо, звісно, розуміти під соціалізмом той державний устрій, який ми знаємо з радянських часів. Бо можна говорити про західний соціалізм, який насправді є капіталізмом з сильною соціальною складовою. І це, до речі, був би найкращий для України шлях», – розповів Головаха.
Соціолог пояснив, що в інтересах українців, аби долання раціональної амбівалентності зайняло десятиліття, а не століття: «Будь-який соціум, котрий живе у стані амбівалентності, приречений на неуспіх. Що ми й маємо вже багато років. Як маргінальне явище амбівалентність буде присутня завжди, головне, щоб вона не займала домінуючих позицій».
Соціолог також зазначив, що потрібно викорінювати приводи для конфліктів між українцями. «Будемо сваритися – потопимо човен. А ще ж є й вікове несприйняття, коли молодь кричить: «Викинемо старих за борт», а старі відповідають: «Це наш човен, ми його збудували, а ви, шмаркачі, чого досягли»? Але все це можна подолати, це тимчасове, скороминуче… Розумні суспільства зводять нанівець приводи для конфліктів на регіональному, фінансовому ґрунті, на ґрунті різниці між поколіннями», – підсумував Головаха.