Економіка-2021: чим порадував, здивував і налякав українців рік

Українська економіка повільно зростала, запаси вугілля на електростанціях швидко падали, українські аграрії виростили найбільший врожай в історії та отримали змогу купувати і продавати землю. Ціни на продукти також ставили рекорди, проте частково стабілізувалися, а експорт до ЄС тим часом зріс у півтора раза, випередивши торгівлю з Китаєм та Росією. Такими були основні економічні події 2021 року, який добігає кінця. Він виявився помітно кращим, ніж 2020-й, але значно гіршим, ніж прогнозували аналітики та сподівалися прості українці, свідчить статистика і підсумовують експерти.

Радіо Свобода, яке весь рік тримало руку на економічному пульсі, наводить шість основних економічних подій і тенденцій року, що добігає кінця.

Економіка зростає, але гірше, ніж сподівалися

Якщо у перший рік пандемії (2020-й) українська економіка зазнала різкого падіння, то вона, починаючи з другого кварталу 2021 року, безперервно зростає. Проте не так швидко, як прогнозували українські та західні аналітики.

І наразі темп економічного відновлення ще не перекрив 4% падіння 2020 року, свідчить статистика. В Мінекономіки припускають, що це відбудеться у 2022 році.

У січні-березні 2021-го український ВВП зберіг торішню інерцію і продовжував падати: він втратив 1,2% (порівняно з січнем-березнем 2020-го). У другому кварталі українська економіка розігналася до 5,4% у річному вимірі. Статистика за третій квартал – дещо гірша: 2,7% зростання (порівняно з третім кварталом попереднього року). Такі дані наводить Держстат.

Точні підсумки 2021 року мають оприлюднити на початку весни: на підрахунки потрібен час.

Втім, як статистика попередніх місяців, так і основні економічні прогнози свідчать, що за 2021 рік Україна не зможе надолужити те, що втратила у 2020-му. Частина світових аналітичних центрів навіть погіршувала свої прогнози щодо економічного зростання України.

• • Так, у Bank of America восени погіршили прогноз приросту економіки України у 2021 році з 4,5% до 3%.
  • Міжнародний валютний фонд погіршив оцінку зростання валового внутрішнього продукту України в 2021 році з 4% до 3,5%. Те ж стосується й
• українських державних прогнозів.
• НБУ погіршив прогноз зростання економіки у 2021 році з 3,8% до 3,1%. Враховуючи показники першого півріччя, високі ціни на енергоносії, а також поточне ускладнення епідемічної ситуації, негативний вплив пандемії та ефект дорогих енергоносіїв позначатимуться на економічній активності й у наступному році, вважають у Нацбанку.
• Більш оптимістично дивиться на ситуацію Світовий банк. Він залишив прогноз зростання валового внутрішнього продукту України у 2021 році на рівні 3,8% та покращив його на 2022-2023 роки. Про це йдеться в огляді Світового банку «Конкуренція та відновлення компаній після COVID-19».

Тому що всі види економічної діяльності після піку пандемії наростили обсяги виробництва, за винятком хіба що оптової торгівлі. Крім того, на світових товарних ринках тримався високий рівень цін, а в Україні тим часом активно нарощувалося сільгоспвиробництво.

За даними уряду, відновлюються, зокрема, промисловість (їй сприяє кон’юнктура на зовнішніх ринках), будівельна галузь (у Кабміні це пояснюють державними інфраструктурними програмами). Зростає також транспорт: але головна причина – минуле падіння та «низька статистична база». Паралельно зріс пасажиропотік: українці активніше їздять і Україною, і за кордон. Відносно добре почувається роздрібна торгівля, проте оптова, за цими ж даними, продовжувала скорочуватися більшість року.

Міністр економіки Юлія Свириденко заявила, що Україна завершує 2021 рік з найвищим доларовим ВВП за всю свою історію: приблизно 195 мільярдів доларів США. Втім, ідеться про максимум саме у доларовому, а не в реальному вимірі: адже за останні півтора року американський долар помітно знецінився, як і всі валюти світу в час пандемії.

«Наступного року ми вийдемо на високі темпи зростання внутрішнього валового продукту завдяки старту низки програм. Зокрема, масштабної термомодернізації житлових будинків, комплексного відновлення систем зрошення на півдні України, масового дешевого іпотечного кредитування, активного фінансування експортерів», – заявила Свириденко.

З тим, що тенденція економічного зростання продовжуватиметься, погоджується і виконавчий директор «Центру економічної стратегії» Гліб Вишлінський.

«Буде базовий сценарій: досить повільне економічне зростання. Воно не буде особливо швидким і не винесе Україну в заголовки світових новин», – припускає економіст.

Серед сприятливих моментів він згадує те, що вплив пандемії зменшуватиметься, витрати на протидії коронавірусу також, а бюджет наступного року обіцяє бути більш збалансованим.

Серед стримувальних факторів Вишлінеський називає і загрозу масштабного російського вторгнення, і «буксування антикорупційної реформи», про що, зауважує, свідчить зрив конкурсу на голову САП.

Село і гроші: рекордний врожай та запуск ринку землі

Україна зібрала найбільший врожай зернових в історії, звітують в Мінагро.

Чому це важливо? Більшість зерна йде на експорт. А сільське господарство забезпечує половину доходів від українського експорту, а відтак і основний потік валюти до країни: такими є економічні тенденції останніх років.

Великий врожай – та ще й на тлі зростання світових цін на продовольство – суттєво підвищить доходи галузі та вплине на український ВВП загалом, вважають урядовці й частина експертів. Водночас аналітики нагадують, що паралельно стрімко зростають вартість пального та добрив, що неминуче «з'їсть» частину доходу аграріїв. Тому вони закликають продовжувати земельну та інші економічні реформи для того, щоб зростання доходів українського АПК потягло за собою приплив інвестицій.

Врожай ранніх зернових та зернобобових виявився найбільшим від початку незалежності – 46,4 мільйона тонн. Пізні зернові (переважно кукурудзу) продовжують збирати до новорічних свят включно. Але, згідно з попередніми підрахунками, Україна цього року виростила рекордні 40 мільйонів тонн кукурудзи, такий прогноз зробили для України експерти Міністерства сільського господарства США.

Між тим, в українському Мінагро пояснюють такі гарні результати сприятливою погодою, державною підтримкою аграрного сектору та інвестиціями в якість виробництва.

«Цього року Україна намолотила найбільшу за всю історію України кількість ранніх зернових... Одна з вагомих причин такого врожаю – це масштабні інвестиції аграріїв у насіння, добрива, засоби захисту рослин та впровадження інноваційних технологій», – відповів міністр агрополітики Роман Лещенко в коментарі Радіо Свобода.

Посадовець уточнює, що українським агровиробникам вдалося підвищити не просто загальний обсяг зібраного зерна, а й врожайність низки культур на одиницю площі. Так, цього року середня в Україні врожайність пшениці зросла до 46,5 центнерів з гектара, ячменю – до 41 центнера з гектара. Кукурудзу лише почали збирати, але вже є локальні рекорди: так, в Чернігівській області її врожайність сягає 92,1 центнера з гектара, розповів Роман Лещенко Радіо Свобода.

На думку більшості експертів, опитаних Радіо Свобода, рекордний врожай став можливим завдяки і погоді, й підвищенню продуктивності аграрного виробництва.

«Рік був непоганий для аграрного виробництва, зокрема і на півдні та в центрі України. Були деякі несприятливі погодні явища (град тощо), але вони мали суто локальний характер», – говорить аграрний експерт, колишній заступник міністра агрополітики Володимир Лапа.

Переважну більшість зібраних зернових Україна традиційно експортує. До прикладу, з 40 мільйонів тонн кукурудзи (основна аграрна культура в Україні), згідно з прогнозом, продадуть за кордон 32,5 мільйона тонн. До того ж, у 2021 році рекордний врожай в Україні збігається з підвищенням цін на світових аграрних ринках: попит на продовольство зростає, а низка інших аграрних країн цього року мають проблеми з урожаєм.

Одним із позитивних інвестиційних чинників для українського села стало розблокування ринку землі, який почав діяти з липня 2021 року, кажуть фахівці. До кінця року українці уклали 27,3 тисячі угод з купівлі-продажу землі аграрного призначення. Всі покупці – приватні особи, громадяни України: в нинішньому вигляді ринок землі не передбачає участі ні комерційних компаній, ні іноземців. Максимальний ліміт – 100 га земель аграрного призначення в одні руки.

Із 1 січня 2024 року ліміт збільшується до 10 тисяч га в руки, і право купувати землю отримують юридичні особи, якщо серед їхніх власників немає іноземців.

Ринок землі має принести європейські правила гри в український аграрний сектор та стимулюватиме інвестиції, визнають сільськогосподарські експерти. Володимир Лапа припускає, що виграють навіть ті власники паїв, які їх не продаватимуть в найближчі роки: зростатиме і вартість землі, й плата за її оренду.

Проте частина власників паїв та малі фермери сприйняли запуск ринку землі без надмірного оптимізму: малі аграрії готові викуповувати землю, на якій працюють, проте розуміють, що конкурувати доведеться з великим капіталом.

Ціни на продукти: «золота» олія та курка «для багатих»

Парадоксально, але рекордний врожай-2021 в Україні не надто вплинув на вартість продуктів харчування на полицях українських магазинів, зазначають фахівці. Вони стабільно зростають, тому що ціни на борошно, олію та м’ясо зумовлені не успіхами українського АПК, а загальною ситуацією на світовому ринку їжі, частиною якого є Україна, пояснюють експерти. Саме тому, кажуть, впродовж року стрімко дорожчали олія, цукор, птиця та м'ясо, а напередодні новорічних свят – яйця.

На думку експертів, на це впливають не лише зовнішні чинники (світова інфляція, торішній неврожай та зростання попиту на зерно і олію у світі), а й внутрішні. Соняшникова олія за останній рік подорожчала приблизно вдвічі, її нині важко знайти за ціною менше ніж 67 гривень за літр. Курятина, рис та цукор стали дорожчими більш ніж на чверть, оновлювали цінники молоко, гречка та свинина.

Впродовж року дешевшали тільки деякі овочі та фрукти, але лише в літньо-осінній сезон і не настільки, щоб зменшити загальний рівень продовольчих цін. Такими є дані Укрстату, українських мереж супермаркетів та профільних ресурсів, які займаються ціновим моніторингом. На думку експертів, продовольчі ціни «підганяє» одразу кілька потужних чинників.

Частина з них – глобальні й зачіпають майже всі країни світу. Частина – місцеві фактори, на які певною мірою міг би вплинути уряд. Втім, у найближчі кілька місяців зростання цін на продукти може вповільнитися, а деякі з них навіть трохи подешевшають, припускають фахівці. Частково цей прогноз вже справджується. Однак стабілізація цін є малопомітною через те, що нині вона накладається на споживчий ажіотаж до різдвяних свят.

Понад половину вирощеного продовольства Україна експортує, у випадку із зерновими (які водночас є кормами для худоби) частка експорту перевищує 80%. Тому ціни на крупи, олію та м'ясо на полицях українських магазинів співмірні зі світовими та коливаються синхронно з ними, стверджують експерти.

Як пояснив Радіо Свобода виконавчий директор «Економічного дискусійного клубу» Олег Пендзин, фермер не буде продавати продукцію всередині країни дешевше, ніж може продати за кордон. Тому внутрішні та світові ціни синхронізуються, якщо не обмежувати експорт.

Саме світові тенденції є основними причинами подорожчання продуктів в Україні, про це в розмові з Радіо Свобода говорять також радник президента «Українського клубу аграрного бізнесу» та колишній заступник міністра агрополітики Володимир Лапа, заступниця директора компанії «ПроАгро Груп» Марія Колесник та старший економіст «CASE Україна» Володимир Дубровський.

«Перша причина – загальносвітове підвищення цін. Дорожчає навіть та продукція, яку Україна вирощує сама. Адже тут є паритет з експортом: те, що дешевше в Україні, вигідніше експортувати. Це провина не української сторони, а світових фінансових центрів», – стверджує Володимир Дубровський.

Чому ж ростуть ціни на зерно, олію, яйця та птицю, які експортує Україна? Фахівці, з якими говорило Радіо Свобода, наводять декілька чинників.

• Великі обсяги коштів, які країни світу витратили на протидію пандемії, спричинили інфляцію і підвищили світові ціни загалом.

• Неврожай або песимістичні очікування щодо нього і дефіцит зернових та олійних культур на світових ринках.

Марія Колесник уточнює, що цей чинник значно потужніше впливає на ціни, ніж високий врожай в Україні.

У цій ситуації Україна дуже вигідно продає свою продукцію. Однак паралельно ростуть ціни в продовольчих крамницях, синхронно зі світовими, визнають експерти.

• Апетити Китаю, Єгипту та інших покупців. Китай, найбільший імпортер зернових у світі, нарощує закупівлю низки культур, зокрема кукурудзи. Україна ж експортує до Китаю до половини кукурудзи свого виробництва, а китайський державний зернотрейдер COFCO є найбільшим експортером зернових з України, свідчить статистика галузі.

За словами Марії Колесник, паралельно збільшуються закупівлі пшениці: нею цікавиться Єгипет та ще низка країн Північної Африки.

Майже всі експерти погоджуються: крім «болючого» зростання цін в українських крамницях, від цієї ситуації є й позитив: Україна – як експортер продовольства – виграє від того, що її продукція дорожчає у світі, причому вся одразу: від зерна і олії до яєць і птиці. Це більші доходи фермерів, краще наповнення бюджету, більше валюти в економіці, а відтак і міцніша українська гривня. Чи зростатимуть синхронно з доходами агропромислового комплексу українські зарплати, зокрема мінімалка?

Зарплати і ціни: «зростання наввипередки»

В Україні за останній рік середні зарплати зросли більш ніж на 19%, звітує уряд. Найшвидшим був приріст у деяких регіонах на заході України, але найвищою залишається оплата праці в Києві.

Офіційні зарплати нині зростають трохи швидше, ніж інфляція, але вони обганяють реальне зростання української економіки, визнають експерти. Але частина з них говорить про те, що така позитивна статистика не відображає реальної ситуації з доходами українців, наголошують фахівці.

Наприклад, у липні 2021 року середня зарплата в Україні виросла на 10,2%, якщо порівнювати з липнем минулого року, а в листопаді – аж на 19,2%: за 12 місяців, порівняно з листопадом 2020-го. Такі дані наводить Укрстат. Йдеться саме про реальне зростання зарплати – тобто збільшення купівельної здатності найманого працівника, яке випередило темп інфляції, уточнюють представники уряду.

Інфляція у липні 2021 року також становила 10,2%, порівняно з липнем 2020-го, за підсумками року вона буде, за різними прогнозами, від 9,4 до 10%.

Інфляція відображає загальний рівень зростання цін у країні. Проте ціни на деякі важливі продукти харчування за рік «злетіли» до рекордних позначок.

Є й позитивний момент: номінальна середня зарплата (в гривневому еквіваленті) зростала приблизно вдвічі швидше за інфляцію. Нині, за державною статистикою, вона становить 14 тисяч 282 гривні у середньому по Україні.

Незмінним лідером за оплатою праці є Київ. Слідом із помітним відривом ідуть Донеччина і Київщина. Найменшими є офіційні середні зарплати на Буковині та на Чернігівщині, повідомляє Укрстат.

В уряді називають кілька сфер діяльності з найкращими зарплатами. Це сфера інформації й телекомунікацій, фінансової і страхової діяльності, державного управління й оборони, соціального страхування, а також сфера «професійної, наукової й технічної діяльності». Тут середні зарплати – від 19,2 до 24,9 тисячі гривень.

При цьому за рік найбільше виріс заробіток найманих працівників у готельному та ресторанному бізнесі – більш ніж у півтора раза, – а також у медиків, соціальних працівників, у сфері послуг, у мистецтві й спорті, в індустрії розваг, в освіті, на транспорті, на пошті та у службах доставки – тут середні зарплати збільшилися майже на третину.

Але в цій статистиці не вказують окремі сфери, які динамічно розвиваються (як-от ІТ-сектор), а також самозайнятих людей – представників малого та середнього бізнесу.

Утім, бадьорі повідомлення уряду не означають, що темпи підвищення зарплат влаштовують самих найманих працівників.

42,4% опитаних українців стверджують, що їм досить давно не підвищували плату, 23,9% взагалі не пам’ятають, коли їм востаннє підвищували зарплату – такими є результати опитування працівників, яке провів сайт пошуку роботи Ua.Jooble.

У кожного п’ятого опитаного платня зросла нещодавно, а 12% кажуть, що їм стали більше платити лише з переходом на нову роботу. При цьому 74,1% опитаних працівників кажуть, що незадоволені розміром своєї заробітної плати.

• Упродовж 2020 року середня зарплата в Україні виросла на 10,2%.
• Упродовж 2019 року – на 11,4%.
• Впродовж 2018 року – на 9,7%.
• За 2017 рік реальна зарплата українців зросла на 18,9%.

Експорт до ЄС зріс у півтора раза: що сталося?

Україна з початку року в півтора раза наростила експорт до Європейського союзу – свого найбільшого економічного партнера. Цю тенденцію Укрстат зафіксував у вересні. Особливо виділяються на цьому тлі продукція гірничої та металургійної промисловості, аграрний сектор та деякі напрямки машинобудування, свідчить державна статистика.

Україна на третину наростила експорт товарів та послуг: такі дані наводить Укрстат за три квартали (січень-вересень) 2021 року, порівнюючи їх з січнем-вереснем 2020 року.

Імпорт до України також зростає, але трохи повільніше. Тому українське сальдо балансу стало позитивним: тобто, країна за 9 місяців експортувала на 443,2 мільйона доларів більше, ніж імпортувала.

• Експорт товарів та послуг – 56,1 млрд дол, або на 32,2% більше, ніж за січень-вересень 2020-го.
• Імпорт товарів і послуг – 55,7 млрд дол, або на 31,8% більше, ніж торік.
• Зокрема, експорт до ЄС за 9 місяців зріс на 50%: він становить 21,8 млрд дол, тоді як за 9 місяців 2020 року було лише 14,7 млрд дол.
• Імпорт з ЄС зріс на 27%.

Фахівці, які поговорили з Радіо Свобода, виділяють кілька причин стрімкого зростання українського експорту до Євросоюзу. Йдеться і про світові економічні тенденції, і про динаміку конкретних українських галузей, і навіть про окремі дії влади.

• У світі зростає попит на зернові та олійні культури, і цей процес додатково прискорюється через подорожчання пального, пояснює Радіо Свобода заступниця директора компанії «ПроАгро Груп» Марія Колесник.

«Додатково впливають на це світові ціни на нафту, які стимулюють збільшення попиту на аграрну продукцію з боку виробників етанолу/біодизелю, що знімає обсяги зерна та іншої продукції з продовольчих ринків», – пояснює Марія Колесник.

Нині у світі дорожчає не лише нафта, а й решта енергоресурсів: світ входить у початок холодного сезону з рекордними цінами на газ та на вугілля на тлі їхньої дефіциту. Проте дорожчають не лише зерно та енергоресурси: ідеться про загальне підвищення цін на більшість товарів, свідчить світова статистика.

• Збільшення світової інфляції. Ще одна причина збільшення українських доходів від експорту – та ж сама, що підганяє ціни на полицях українських магазинів, каже експертка. Передовсім через інфляцію (зростання загального рівня цін), яка б'є рекорди у світі, український експорт до ЄС виріс у грошовому вимірі, пояснює Радіо Свобода Марія Колесник. За її словами, це, зокрема, стосується і аграрної продукції як однієї з основних статей експорту.

«Я думаю, що первинна – інфляція. В світі вона має зараз найвищі показники. До прикладу, в США вона найвища за останні 30 років, тому це природно… Фактично наявна інфляція – це наслідок пандемії», – пояснює експертка причину подорожчання українського експорту.

• Світова економіка відновлюється після карантинних обмежень, які мали місце на початку пандемії, й тому зростає попит на низку українських товарів: від руди до металопрокату й окремої продукції машинобудування, визнає в розмові з Радіо Свобода старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак також вважає швидке відновлення економіки ЄС однією з рушійних сил для українського експорту.

«В більшості європейських країн відновлення почалося ще в четвертому кварталі минулого року. Безумовно, це призвело до підвищення попиту, передовсім на продукти харчування та на інший український експорт», – зауважив економіст.

Раніше Марія Колесник прогнозувала в коментарі Радіо Свобода, що світове економічне відновлення сприятиме збільшенню попиту на продовольство у світі та підвищенню цін на нього. Цю тенденцію вона вважає досить тривалою.

• Позитивна динаміка українського АПК та окремих галузей промисловості. Україна цього року нарощує експорт передусім за рахунок сільського господарства та агропереробки, вважає Андрій Новак.

За його словами, має місце такий собі «ефект мультиплікатора»: зростає фізичний обсяг українського аграрного експорту, але й кожна його тонна продається за вищою ціною, ніж торік.

• Переорієнтація на ринок ЄС з ринків Росії та країн СНД. Це зауважує економічний радник президента України Олег Устенко. Але він закликає не обмежуватися цим напрямком й активніше виводити українську продукцію на інші перспективні ринки.

На Банковій уточнюють, що питання не лише у попиті на світових ринках, а й у зміні підходів української дипломатії: вона дедалі більше дбає про зовнішню торгівлю.

«Україна як була, так і залишається експортно орієнтованою країною: експорт формує близько 40% ВВП. Але основне зрушення – це зміна напрямків українського експорту. У 2013 році на долю ЄС припадала чверть українського експорту, на Росію – близько третини. Тоді як зараз близько 40% направляється в ЄС, а частка експорту до РФ – незначна, в межах 5%, – пояснює Устенко. – Однак відбулася не лише компенсація одного напрямку за рахунок іншого. За останні два роки відбулися зрушення і за іншими напрямками. Вони стосуються ринків Африки, Близького Сходу, Латинської Америки».

• Торговельна дипломатія. Ці зміни є очікуваними, оскільки українська дипломатія стала приділяти значно більше уваги питанням торгівлі, продовжує Олег Устенко.

Європейський союз залишається найбільшим економічним партнером України: на нього припадає понад 40% від обсягу зовнішньої торгівлі. І, на думку більшості експертів, він є набагато надійнішим та більш передбачуваним, ніж такі великі економічні гравці, як Росія та Китай.

Торгівля з Європейським союзом вигідна ще й тим, що Україна експортує до ЄС значно більше, ніж імпортує звідти: тому це збільшує приплив валюти в економіку. Для порівняння, експорт українських товарів до Китаю є меншим за імпорт китайських товарів у грошовому еквіваленті. Про це згадує старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов.

«Експорт до ЄС зростає значно швидшими темпами, ніж загальний український експорт в цілому. Це дуже добре, бо Євросоюз є стратегічним партнером України і, з політичних міркувань, ніколи не відмовлявся від розвитку торгівлі, як це неодноразово робила Росія та ринки інших країн СНД», – пояснює економіст.

Український експорт становить близько 60 мільярдів доларів на рік, понад 85% його – це товари, решта – послуги. На першому місці за обсягом українського експорту – ЄС, за ним іде Китай, Росія посідає третє місце. Слідом ідуть Туреччина, США, Індія, Велика Британія, Єгипет, Білорусь, Ірак, Молдова, ОАЕ, Ізраїль, Швейцарія та Іран. За даними Мінекономіки, в структурі українського експорту домінують продукція АПК (36%), метали та інші продукти металургії (23, 5%), корисні копалини (15,4%), продукція машинобудування (10%) та хімічної галузі (5,5%), деревина і папір (4%).

Вугільна «яма»: Україна – в енергетичній кризі другий рік поспіль?

Україна ввійшла в опалювальний сезон з найбільшим дефіцитом вугілля в історії, його запаси на теплових електростанціях на початку холодів були приблизно уп'ятеро меншими, ніж заплановані урядом, і відтоді залишаються критично низькими.

Як наслідок, на початку грудня 18-20 вугільних енергоблоків в Україні стояли через відсутність вугілля, в останні дні року їхня кількість зменшилася до 17-18, такі дані наводить державний оператор «Укренерго».

В Міністерстві енергетики запевняють, що ситуацію в галузі змогли стабілізувати, зокрема, за допомогою імпорту вугілля морем та за рахунок максимального використання атомних електростанцій: зараз працюють 14 з 15 енергоблоків АЕС.

Статистика свідчить, що запаси вугілля на ТЕС почали повільно рости: за перший тиждень грудня їх стало 482,2 тисячі тонн, або на 24,2% більше, ніж було у кінці листопада, стверджують у відомстві.

Проте цей показник і досі є в рази меншим, ніж запланований урядом на цей період. Жодна теплова електростанція не має навіть мінімальних гарантованих запасів вугілля.

Україна поступово нарощує власний видобуток вугілля, вже на 7% перевищивши плановий: місцеве «чорне золото» є основним енергоресурсом для ТЕС. А також збільшує його імпорт залізницею та морем. Так, з кінця листопада в Україну прибули три судна з вугіллям зі США та Австралії, загальним обсягом близько 200 тисяч тонн. В Міненерго планували прибуття ще 6 таких суден до кінця року.

Багато це чи мало? Українські ТЕС спалюють близько 50-70 тисяч тонн палива на добу. Наразі вони працюють «з коліс»: використовують нещодавно привезене вугілля. І додатковий імпорт дає змогу бодай трохи збільшити запас, пояснюють експерти й енергетики.

Зазвичай в Україні третину електроенергії виробляють вугільні теплоелектростанції. З початку грудня, в умовах дефіциту «чорного золота», їхня частка у виробництві впала нижче за 25%, а доля АЕС – навпаки, перевищила 60%. Ще близько 3% енергії Україна імпортує з Білорусі. Але саме теплові електростанції беруть участь у балансуванні енергосистеми: на відміну від АЕС, вони здатні при потребі швидко збільшувати та зменшувати потужність (маневрувати) і компенсувати години, коли українці значно активніше використовують електроенергію. Наприклад, вранці та пообіді. Частково здатна покривати денні піки та нічні «провали споживання» гідроенергетика, але її потужності недостатньо, особливо у зимовий період, свідчить статистика системного оператора «Укренерго».

Паралельно ТЕС і ТЕЦ на вугіллі опалюють українські міста. І щоб не зменшувати температуру в помешканнях, на заміну дефіцитному вугіллю використовують газ.

Те, що вугілля на складах ТЕС менше, ніж треба, було помітно ще на початку осені, на це неодноразово звертало увагу Радіо Свобода.

На старті опалювального сезону запаси, згідно з планами уряду, мали сягнути 2,8 мільйона тонн, але в реальності вугілля було менше уп'ятеро.

До того ж, вугільний дефіцит повторюється вже другу зиму. Експерти, урядовці й представники генерації називають кілька причин.

• Світові ринки та «енергетична криза». Світ переживає «енергетичну кризу», кажуть експерти, на початках якої Китай заблокував постачання вугілля з Австралії, й через це почав скуповувати на світових ринках скраплений газ, вугілля та інші енергоресурси. На тлі цього світові та європейські ціни на енергоносії б'ють рекорди, а попит на них зростає через настання холодів і те, що світова економіка відновлюється після карантинних обмежень.

Про цей чинник говорять, зокрема, Сергій Дяченко а також директор енергетичних програм «Центру Разумкова» Володимир Омельченко.

• Дії Росії. Ціни на природний газ на європейському ринку цього року б’ють рекорди: вони в рази вищі, ніж торік, і справа не лише у вищому попиті. Голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко зауважує, що цю ситуацію спричинив російський «Газпром», який певний час «тримає Європу на голодному пайку», щоб підштовхнути її скоріше сертифікувати новий російський газогін – «Північний потік-2».

Втім, як наслідок, зросли ціни на інші види палива, зокрема і на вугілля. Паралельно Росія припинила постачати антрацит, який Україна вже не може видобувати самостійно через війну на Донбасі. Та заблокувала, наголошує Київ, альтернативне вугілля з Казахстану, яке також треба везти залізницею через Росію.

• «Непрофесіоналізм влади». Найгіршою із забезпеченням вугілля була ситуація на ТЕС державної «Центренерго», на тлі цього попереднє керівництво компанії звільнили перед початком опалювального сезону.

Керівництво «Центренерго» було нездатне підготуватися до зими, визнає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Ще більшою проблемою він вважає «демпінгові умови», які, на його думку, влада та пов'язані трейдери утримували на ринку близько пів року.

Компанія ДТЕК, зі свого боку, також вважає, що низькі ціни були однією з причин зриву підготовки до опалювального сезону.

Це спростовує голова парламентського комітету з енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус.

«Низькі ціни на електроенергію тут не можуть бути ніяким виправданням: по-перше, працює ринок, і держава не встановлювала якісь нібито низькі ціни на електроенергію, а по-друге, з серпня вони були очевидно високими», – наголосив депутат.

• «Енергетичний шантаж». Дефіцит вугілля на ТЕС виникає щоразу, коли виробника електроенергії не влаштовують ціни, зауважує Сергій Дяченко.

«Регуляторним органам треба ставити жирну «двійку». Підхід на кшталт «приватні виробники самі все вирішать і підготуються до зими» цілком неправильний. До того ж, маємо ознаки саботажу. Є така собі енергетична прикмета: завжди, коли компанія теплогенерації (зокрема, ДТЕК) починає говорити про низькі ціни на її електроенергію, накопичення вугілля на її ТЕС буде падати», – стверджує Дяченко.

Дефіцит вугілля виглядає як «елемент шантажу», припускає енергетична експертка Ольга Кошарна.

«І уряд, і ДТЕК доклалися до цієї кризи. Ми бачимо в рази менші запаси вугілля (ніж потрібно) на їхніх ТЕС. При цьому ДТЕК має свої шахти й може збільшувати вугільні запаси на своїх електростанціях. Тож нинішня ситуація є елементом шантажу», – вважає експертка.

Компанія ДТЕК, зі свого боку, говорить про причини кризи, не пов'язані з діями самої компанії. Й уточнює, що зараз саме вона нарощує як імпорт вугілля до України, так і видобуток його.

У грудні імпорт електроенергії з Білорусі упродовж доби варіювався від 400 до 900 мегават, такою є статистика «Укренерго». І це приблизно зіставно з обсягами експорту з Бурштинського енергоострова, а також з величиною сумарного недовантаження енергоблоків українських АЕС.

«Всеукраїнська енергетична асамблея» у своєму огляді української енергетики робить із цього висновок, що імпорт електроенергії з Білорусі станом на початок грудня не потрібен у таких обсягах та що він «витісняє з роботи АЕС» .

«Натомість «Енергоатом», депутати, медіа ніяк не коментують причини недовантаження АЕС та таке співвідношення, як це, наприклад, широко практикувалося у 2020 році», говорять автори звіту. ​

Ольга Кошарна, між тим, наголошує, що максимальну роботу АЕС не вийде балансувати без вугілля або ж доведеться вдаватися до «балансування за рахунок споживачів», тобто обмежень споживання та віялових відключень.

Що ж до імпорту з Білорусі, то, на думку Кошарної, передумови для нього створені навмисно, в інтересах окремих гравців енергоринку та представників влади.

Якою є мета імпорту електроенергії з Білорусі в цій ситуації? За словами Андрія Геруса, такий невеликий за обсягами імпорт сприяє конкуренції на ринку.

Частина експертів та посадовців уточнюють, що цей імпорт дає змогу заощаджувати дефіцитне вугілля. ​

Чи потрібен імпорт з Білорусі для стабільності української енергосистеми? Співрозмовник Радіо Свобода в уряді, дотичний до управління енергетикою, який попросив не називати його, пояснює: постачання з Білорусі є «комерційним питанням», і воно не є обов'язковим для балансування української енергосистеми, оскільки «в диспетчерів є безліч інших інструментів для цього». Так само є «комерційним питанням» експорт української електроенергії, яку виробляє Бурштинська ТЕС, і він залежить від рішень цієї генерації, додає посадовець.

Чи можливі віялові відключення населених пунктів? Про цей сценарій згадують всі опитані експерти. Натомість прем'єр Денис Шмигаль запевнив Радіо Свобода, що уряд «не розглядає і не планує» варіанту відключати від електрики оселі українців.

Існує ще один інструмент: обмеження електропостачання великих підприємств у пікові години дня та її максимальне енергоспоживання вночі.

Про ймовірність такого сценарію говорять експерти Ольга Кошарна, Володимир Омельченко, Сергій Дяченко, його вважає вірогідним, але збитковим для економіки ексміністр інфраструктури Володимир Омелян. В енергетичній термінології цей сценарій називають ГОП (графік обмеження потужності). «Укренерго» звітує, що у грудні ані ГОП, ані віялові відключення не застосовували.