Василь Матій – приватний інвестор, керуючий активами 1st Family Office. На прохання редакції ITC.ua він детально розповів як українцям купити акції міжнародних IT-компаній.
Минули часи, коли для інвестування були потрібні великий капітал та особистий брокер на телефоні. Зараз придбати акції Tesla чи Apple навіть на невелику суму може будь-хто в мобільному застосунку. Що для цього потрібно – в колонці.
Крок перший: заробляємо та декларуємо доходи
Зрозуміло, що аби купити акції, потрібно зарезервувати для цього певну суму коштів, попередньо заробивши їх. Я не буду детально зупинятися на тому, як збільшити рівень доходу та навчитися заощаджувати, про це ви можете багато прочитати в інтернеті, в тому числі в моїх публікаціях. Презюмуємо, що ви вже накопичили стартовий капітал для інвестицій. Одразу заспокою – сума не має бути захмарно великою, починати можна з кількома тисячами доларів чи менше.
Мати кошти для інвестування – більше ніж півсправи, однак нам треба довести, що наші гроші зароблені законним шляхом, а не за рахунок постачання зброї терористам чи наркотрафіку. Довести це дуже просто (звісно, якщо ви справді не кокаїновий барон). Найманим працівникам достатньо взяти довідку про доходи у роботодавця. Цитуючи класику радянського кінематографу: «Идите Вы, Шурочка, в бухгалтерию».
Тим, хто працює на себе – подати до податкової річну податкову декларацію та квитанцію №2 (електрона квітанція від податкової, яка засвідчує, що вона прийняла декларацію) до неї.
Підтвердження походження ваших коштів – це підготовка до нашого третього кроку, тобто безпосередньо перерахування коштів за кордон в якості інвестицій.
Крок другий: відкриття брокерського рахунку
Для купівлі акцій потрібен брокер – посередник між продавцем і покупцем на біржі. Він укладає договір і є постійним представником інвестора на біржі. З його допомогою ви відкриєте для себе рахунок у цінних паперах, щоби потім мати змогу їх зберігати, купити або продати. Але про все по порядку.
Коли ви хочете отримувати заробітну плату на картку або покласти гроші в банк, ви відкриваєте банківський рахунок, на якому гроші будуть лежати. Аналогічно з акціями – коли ви їх купите, треба десь зберігати – для цього слугує рахунок у цінних паперах. Відкрити його зовсім нескладно – достатньо зайти на веб-сайт обраного брокера, зареєструватися там та слідувати інструкціям.
Функції брокера не обов’язково повинна виконувати жива людина. Інвестори, навіть великі, майже завжди використовують брокерські онлайн-платформи, через які угода про купівлю акцій укладається автоматично, одним кліком. Важливо щоб компанія власник такої онлайн-платформи, мала ліцензію регулятора певної країни. Перевірити це можна на сайтах самих регуляторів, наприклад SEC для США або CySEC для Кіпру.
Громадянам України відкривають декілька міжнародних брокерів, найвідоміші – Interactive Brokers, Saxobank, Freedom Finance, Exante. Всі вони є міжнародними компаніями, які оперують у багатьох країнах світу. Interactive Brokers, наприклад – американська компанія та один з найбільших світових брокерів. Його діяльність регулюється відповідно до законів США – чи не найсуворіших в світі коли мова йде про фондовий ринок, статутний капітал складає $8,5 млрд, а капіталізація сягає майже $30 млрд. Все це створює для інвесторів «подушку безпеки» стосовно гарантування їхніх інвестицій. Перш ніж обрати брокера для себе рекомендую звернути увагу на його статутний капітал (його можна перевірити, наприклад тут), капіталізацію та гарантії та порівняти зі згадуваними мною.
Альтернативою міжнародним брокерам є – українські, які відкривають рахунок в цінних паперах в Україні та дають змогу купувати цінні папери, що котируються на українській біржі. Вибір тут не великий, але асортимент поступово розширюється. Крім уже відомих для інвесторів гравців ICU, Freedom Finance на ринок активно виходять нео-банки та комерційні банки з сучасними мобільними застосунками.
Декілька слів про комісії та трансакційні витрати. Абонентська платня в більшості закордонних та українських брокерів відсутня. Комісія за одну угоду становить $1-2. Комісія за SWIFT-платіж кожен банк визначає індивідуально. Для Приватбанку та Монобанку це зокрема 0,5% від суми переказу + 12$. Інвестуючи через вітчизняного брокера, можна уникнути комісії за SWIFT-платіж, адже переказ відбувається у гривні, але через низьку ліквідність на наших біржах та курсову різницю вартість цінних паперів буде в середньому на 1-2 % вища ніж на Глобальних ринках капіталу.
Регулятори зобов’язують брокери збирати інформацію про клієнтів для дотримання норм фінансового моніторингу . Більшість брокерів попросять наступну інформацію при реєстрації на їхньому сайті:
- паспортні дані (використовуйте дані закордонного паспорта) та ідентифікаційний код
- адресу проживання – пишіть ту, яку реально можете підтвердити пропискою в паспорті чи рахунком за комунальні послуги на ваше ім’я
- країну податкової резидентності – для нас це буде Україна
- досвід у сфері інвестування – вказуйте мінімум три роки та 11-25 угод за рік, це потрібно щоби отримати доступ до трейдингу. Перевіряти його не будуть.
- тип рахунка – раджу обрати готівковий (cash), через який можна торгувати лише з використанням власних коштів, а не кредитних.
Є ще рахунок margin, що дозволяє користуватися кредитним плечем, яке надається брокером. Я не рекомендую його навіть досвідченим інвесторам, для кого інвестиції на фондовому ринку не є основним видом діяльності.
Процес збору цієї інформації називається ідентифікацією, його мета – брокеру дізнатися про вас більше перед початком надання вам послуг. Перевірка ваших даних та відкриття рахунку в цінних паперах займає від декількох хвилин до декількох днів. Громадянам України відмовляють рідко та на те мають бути вагомі причини ( наприклад присутність в санкційних списках чи відкриті кримінальні справи).
Крок третій: переказуємо кошти за кордон
Отже, ми вже маємо рахунок у цінних паперах, на який зарахують наші акції. Нарешті прийшов час переказати брокеру кошти для купівлі цінних паперів.
Оскільки інвестуємо за кордон, гривня нам не підійде, потрібна іноземна валюта – долар США чи євро. Для конвертації гривні та зберігання куплених доларів США, відкриваємо у банку валютний рахунок. З цього ж рахунку будемо здійснювати переказ, для чого формуємо інвойс на веб-сайті брокера або у його мобільному додатку, де вказуємо бажану суму. Потім цей інвойс передаємо до банку для створення SWIFT-платежу та перерахування коштів.
Саме тут прийшов час для довідки з першого кроку, яка підтверджує джерело походження наших коштів. Перед тим, як авторизувати переказ за кордон, банк може її запитати, оскільки зобов’язаний переконатися, що ви не той-таки наркобарон або торговець зброєю чи людьми. Для переказів до 400 000 гривень підтвердні документи, зазвичай, не вимагають, однак якщо ви новий клієнт банку, будьте готові підтвердити ваші доходи.
Важливо звернути увагу, що у календарному році ви можете інвестувати не більше 200 000 євро. Це так званий електронний ліміт Національного банку України на переказ коштів за кордон. Банки самі контролюють його дотримання і не дозволять вам переказати більше, якщо використаєте весь свій ліміт.
Після обробки банком SWIFT-платежу, кошти будуть зараховані на рахунок вашого брокера. Ви їх побачите у вашому особистому кабінеті у мобільному додатку чи на веб-сайті. Нарешті, можемо купити бажані цінні папери через інтерфейс брокера, процедура не складніша, ніж оформлення замовлення в інтернет-магазині.
Крок четвертий: виводимо кошти та звітуємо про прибутки
Ми на фінішній прямій нашої подорожі. На цьому відрізку нас чекають і найкращий, і найменш приємний моменти мандрівки у світ інвестицій за кордон. Почнемо з приємного: виведення зароблених коштів, але спершу розповім, які види доходів ви можете отримати. Їх всього два – дивіденди та прибуток від продажу акцій.
Дивіденди – це ваша частка у чистому прибутку компанії, в акції якої ви інвестували. Вони можуть виплачуватися щомісячно, щоквартально, щорічно, або не виплачуватися взагалі – все залежить від наявності прибутку у компанії та її дивідендної політики.
Прибуток від продажу акцій може у вас виникнути коли їхня біржова вартість виросла та ви продали їх дорожче, ніж купили. Такий прибуток називається інвестиційним. Обидва ці види доходу будуть відображатися у вашому особистому кабінеті в інтерфейсі брокера. Вивести його на банківську картку можна через те саме меню, де ми формували інвойс на здійснення SWIFT-платежу за кордон.
Ну а тепер про незворотнє. Із зароблених грошей треба заплатити податки і доходи від інвестицій – не виняток. Для визначення вашого податкового зобов’язання, ви щорічно до 1 травня маєте заповнити та подати податкову декларацію, де вказати розмір вашого дивідендного та інвестиційного прибутку. Зверну увагу, що кошти декларуються за той рік, в якому були фактично отримані.
Ставки податків для дивідендного і інвестиційного прибутку відрізняються. Інвестиційний податок справляється із суми, яка складає різницю між вартістю купівлі та вартістю продажу цінного папера. Його ставка – 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору.
Податок із дивідендів, отриманих від іноземних компаній в Україні, складає 9%, а також 1,5% військового збору. Однак в Україні його платити не обов’язково. Ні, я не пропоную зараз надурити рідну державу, а маю на увазі цілком законний метод цього не робити. Оскільки інвестуєте ви у цінні папери американських компаній, тамтешня податкова також бажає отримати свою частку вашого доходу. З чим успішно справляється завдяки брокеру, який замість вас обчислює та сплачує ваші податкові зобов’язання у США. Шкода тільки, що не за свій рахунок.
Змушувати вас платити податки і в Україні, і в США було би трохи несправедливо, тому придумали такий механізм, як угоди про уникнення подвійного оподаткування. Між Україною та США така угода укладена. Для нас це означає, що ви можете зарахувати в Україні податок, сплачений в США, подавши українській ДПС документ(перекладена на українську мову Форма 1042-S), яка доводить його сплату.
Цей документ зазвичай можна завантажити в кабінеті брокера наприкінці першого кварталу Без такого документа, в Україні податки теж доведеться заплатити.
Наостанок, хочу дати невеличку пораду стосовно того, у що інвестувати. Гарною ідеєю для початківців для диверсифікації є стати акціонером 500 компаній США з найбільшою капіталізацією, або навіть сотень чи тисяч світових компаній.
В обох випадках потрібно придбати пай у фонді, який відслідковує індексний фонд – так званий ETF. Коли говоримо виключно про американські компанії – це S&P 500, який можна знайти за абревіатурами VOO/IVV. У світовому розрізі обирайте FTSE (VT), який відслідковує глобальний індекс. Обидва фонди акумулюють у собі акції багатьох компаній – тому акціонером Тесли ви станете. А ще Apple і Amazon на додачу. Крім того, індекси у довгостроковій перспективі показують кращі результати, ніж активна торгівля акціями, дозволяють зекономити на комісіях та будуть більш простими і зрозумілими для інвесторів-початківців.
P.S. Задумайтесь на секунду: якби кілька років назад ви придбали не нову модель «яблучного» смартфона, а акції компанії, то зараз мали би змогу складати ті телефони до кошика мов яблука – мінімум штук п’ять.