Верховна Рада ухвалила закон №5459-1 «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність до вимог Конституції України». У другому читанні закон підтримали 304 народні депутати.
Закон змінив статус НАБУ та визначив його як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. Згідно з документом, Нацбюро має розслідувати не лише справи щодо топкорупціонерів, а й «інші кримінальні правопорушення».
Також із ст.1 закону про НАБУ виключили частину другу, у якій йшлося про те, що Нацбюро «утворюється президентом України відповідно до цього та інших законів України». Натомість НАБУ має утворюватися та діяти відповідно до ухваленого закону.
Діяльність НАБУ, згідно із законом, тепер спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом міністрів. У цьому контексті уряду:
- схвалює проєкт Антикорупційної стратегії та затверджує державну програму з її реалізації;
- розробляє проєкти законів про держбюджет та про внесення змін до нього, що передбачають фінансування НАБУ в обсязі, необхідному для ефективного виконання його повноважень;
- отримує та розглядає письмовий звіт про діяльність Національного бюро;
- затверджує положення про Раду громадського контролю при НАБУ та про порядок її формування;
- призначає осіб до складу Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
- здійснює інші повноваження, визначені цим законом.
Водночас положення про НАБУ уряд не затверджує. Крім того, без погодження з Кабміном директор НАБУ затверджує положення про структурні підрозділи, посадові інструкції працівників Національного бюро.
Директора Нацбюро, згідно із законом, призначає та звільняє із посади також Кабмін. Обійняти цю посаду може громадянин України, який має:
- вищу юридичну освіту;
- стаж роботи в галузі права не менше десяти років;
- досвід роботи на керівних посадах в державних органах, установах, організаціях, у тому числі за кордоном, або в міжнародних організаціях не менше п’яти років;
- володіє державною мовою та здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров’я виконувати відповідні службові обов’язки.
Звільнити директора НАБУ уряд може, якщо за це проголосували не менш як дві третини посадового складу Кабміну та лише за підстав, вже визначених законом про Нацбюро. Водночас директора Національного бюро можуть відсторонити від посади або від виконання посадових чи службових обов’язків лише з підстав та у порядку, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України.
У разі припинення повноважень або звільнення директора НАБУ усі його повноваження здійснює перший заступник керівника Нацбюро, а в разі його відсутності – один із заступників. Ця норма діє до дня призначення нового директора Національного антикорбюро.
Ухвалений закон виключає норму, згідно з якою до конкурсної комісії з відбору директора НАБУ має входити три особи, визначені президентом. Також до комісії не делегуватимуть членів, визначених Верховною Радою.
Натомість трьох осіб визначає Кабмін. Також уряд визначає трьох осіб на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції. Своєю чергою Міністерство закордонних справ України має визначити перелік таких міжнародних та іноземних організацій не пізніше ніж за три місяці до завершення строку повноважень директора НАБУ або протягом трьох робочих днів з дня дострокового припинення його повноважень (звільнення).
Зазначені міжнародні та іноземні організації повинні погодити пропозицію спільного списку кандидатів до складу Конкурсної комісії у складі не менше трьох осіб.
Також документ визначає засади організації та проведення зовнішньої оцінки ефективності діяльності Національного бюро.